Харкотиння при туберкульозі. Особливості лабораторної діагностики. Бактеріоскопічне і бактеріологічне дослідження

Матеріали / Харкотиння при туберкульозі. Особливості лабораторної діагностики. Бактеріоскопічне і бактеріологічне дослідження

Сторінка 1

ПЛАН

1. Туберкульоз – інфекційне захворювання

2. Харкотиння при туберкульозі:

а) макроскопічне дослідження;

б) мікроскопічне дослідження.

3. Бактеріоскопічне дослідження харкотиння:

а) метод флотації; покраса по Цілю-Нільсону;

б) люмінісцентний метод.

4. Бактеріологічне дослідження харкотиння.

1. Туберкульоз – це хронічне інфекційне захворювання, яке викликається мікобактеріями туберкульозу. В залежності від локалізації пораження збудником, виділяють туберкульоз органів дихання. Туберкульоз шкіри, периферичних лімфатичних вузлів, костей, суглобів, сечостатевої системи, і т.д. Діагностика туберкульозу дуже складна. У розпізнаванні туберкульозу органів дихання важливе значення має дослідження харкотиння на наявність в ній мікобактерій.

2. Харкотиння – це паталогічний секрет, що виділяється при відкашлюванні з дихальних шляхів. Клінічне дослідження харкотиння складається з огляду вимірювання кількості, вивчення фізичних, хімічних властивостей, мікроскопічне, бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження.

Важливо пам’ятати про правила збирання харкотиння для дослідження. Вранці, після ретельного полоскання ротової порожнини і горла у суху складну банку, або чашку Петрі.

Характер харкотиння визначається її складом. При туберкульозі виділяється слизисто-гнійно-кров’янисте, або кров’янисте харкотиння. Консистенція в’язка, густа, за рахунок великої кількості форменних елементів. При наявності каверн, виділяється трьохшарове харкотиння з різким, неприємним, гнилісним запахом.

Роздивившись у чашці Петрі на чорно-білому полі, користуючись лупою, при туберкульозі можна виявити: рисові тільця (лінзи Коха) – зеленувато-жовтуваті, досить щільні утворення сироподібної консистенції величиною від головки шпильки до невеликої горошини.

Мікроскопічне дослідження харкотиння проводять в свіжих нефарбованих і фіксованих фарбованих препаратах. Прожареною лопаточкою, або металічною петлею з харкотиння вибирають всі підозрілі зернятка, кров’яні прожилки, комочки і готують препарати, розміщуючи на предметному склі.

Елементи харкотиння, які виявляють у препараті розділяють на три групи: клітинні елементи, волокнисті і кристалічні утворення.

При туберкульозі зустрічаються клітинні елементи: поодинокі клітини плоского епітелію, великі клітини – овальні, або круглі діаметром до 60 мкм, які містять від 5 до 15 ядер, лейкоцити, еритроцити. Волокнисті утворення: еластичні волокна, які вказують на розпад легеневої тканини, іноді зустрічаються коралові волокна, звап’янілі еластичні волокна, фібринозні волокна. Із кристалічних утворень знаходять тетраду Еріха – це кристали холестерину, зважнілий детрит, волокнисті волокна, мікробактерії туберкульозу.

Покраса по Романовському – Гімзе використовується для дослідження клітинних елементів крові у харкотинні. При туберкульозі диференціюють нейтрофіли, лімфоцити у збільшеній кількості, поодинокі еритроцити.

Покраса по Цілю-Нільсону. Фарбують карболовим фуксином Ціля над полум’ям горілки до трьохкратної появи парів (на препарат кладуть фільтрувальний папір, наливають фуксин Ціля, пінцетом беруть скло і тримають над полум’ям горілки). Вистужують, знімають папір, промивають водою, занурюють в 3% спиртовий розчин соляної кислоти до знебарвлення, промивають водою, потім дофарбовують метиленовим синім 0-30 секунд, промивають водою і висушують на повітрі. Мікобактерії туберкульозу фарбуються в червоний колір (всі решту елементи – в синій). Вони мають вигляд тонких, злегка вигнутих паличок різної довжини з потовщеними на кінцях, або посередниці, розміщуються групами, або

по одній. Дослідження фарбованого мазка, приготовленого звичайним способом, дає позитивний результат лише при вмісті мікобактерій туберкульозу більш 100000 в 1 мл харкотиння. В зв’язку з цим, при негативних результатах у випадках підозри на туберкульоз, слід використовувати методи концентрації. Найбільш розповсюдженим методом концентрації мікобактерій туберкульозу є метод флотації, який дає можливість визначити їх наявність при концентрації біля 50000 в 1 мл харкотиння.