БагатощетинковіМатеріали / БагатощетинковіСторінка 2
Прісноводні малощетинкові черви, наприклад трубочник, є базою живлення для інших тріани. Його використовують як корм для акваріумних риб. Трубочники звичайно поширені на мулистому дні, де вони утворюють масові скупчення. Що мають вигляд червонуватих “подушок”. Ці черви можуть жити у дуже забруднених водоймах, а також у водоймах із недостатньою кількість кисню. Передній кінець тіла трубочника заглиблений у мул, а задній висувається над поверхнею дна. У шкірі цієї частини тіла особливо багато кровоносних судин, тому хвіст черв’яка виконує функції органа дихання. Чим нижчий вміст кисню у воді, тим енергійніше ці черви роблять коливальні дихальні рухи. Назва цих червів розв’язана з утворенням навколо задньої частини тіла, яка висувається над грунтом, гнучкої трубки, що складається з мулових частинок, склеєних слизом черв’яка.
Членистоногі – найпоширеніші у природі тварини. Кожному відомі мухи, жуки, метелики, павуки, кліщі, раки. Одні з них повзають по поверхні землі та по різних предметах, інші літають, багато видів живе в прісних та солоних водоймах. Членистоногі не мають собі рівних за різноманітністю способів живлення, поведінки, пристосувань до умов довкілля. Їхні розміри коливаються від долей міліметра (деякі кліщі та комахи) до десятків сантиметрів (великі морські раки – омари, лангусти – та деякі краби, наприклад японський краб, розмах ніг якого може сягати 3 м). Які ж ознаки об’єднують цих тварин?
Зовнішня будова. Подібно до тіла кільчастих червів, тіло членистоногих утворення з окремих, послідовного розташованих кілець – сегментів, у кожному з яких повторюються деякі деталі будови. На відміну від кільчиків, сегменти у членистоногих неоднакові й утворюють такі відділи тіла: голову, груди і черевце. На голові міститься більшість органів чуття, рот та оточуючі його ротові частини, а в середині – головний мозок. Груди розташовані поблизу центра маси тіла, на них розміщуються органи руху. У черевці знаходиться основна маса внутрішніх органів. Сегменти тіла можуть сполучатися між собою рухливо (напр., на черевці комах) або нерухливо, тобто зливатися (напр., сегменти голови або сегменти грудей павукоподібних). Голова членистоногих може зливатися з грудьми, утворюючи голово груди, а наприклад, у кліщів між собою можуть бути злитими всі сегменти тіла.
До кожного сегмента приєднується пара кінцівок, які складаються з кількох рухливо з’єднаних між собою і послідовно розміщених ділянок – члеників (звідки і назва – “членистоногі”). На кінці кожного членика звичайно є один-два кігтики. Кінцівки голови перетворені на ротові органи, а кінцівки черевця часто зовсім редукуються, зникають або видозмінюються (напр., павутинні бородавки у павуків, яйцеклад самок деяких комах).
Внутрішня будова. Порожнина тіла членистоногих змішана і називається міксоцель.
Між внутрішніми органами у членистоногих окрім порожнини тіла, знаходиться пухка сполучна тканина, або жирове тіло. Її клітини запасають поживні речовини у вигляді жирів та глікогену, а також утворюють клітини крові. Крім того, клітини жирового тіла вилучають із гемолімфи продукти обміну, які зберігаються в ньому протягом життя тварин. Отже, жирове тіло виконує і видільну функцію поряд зі спеціальними органами виділення (зелені залози, мальпігієві судини тощо). Цікаво, що у багатьох глибоководних ракоподібних та деяких комах (напр., жуки-світляки) з певних ділянок жирового тіла утворені органи свічення.
Кровоносна система членистоногих незамкнена. Кров змішується з порожнинною рідиною, і утворюється єдина рідка тканина – гемолімфа (від латинського гема – кров та лімфа). У спинній частині тіла розташоване серце. У більшості членистоногих воно знаходиться у черевці й має вигляд трубки. Остання може складатися з кількох послідовних камер, сполучених між собою отворами. Отвори між камерами мають клапани, що запобігають зворотному токові крові. У кожній камері є ще пара отворів, через які гемолімфа з порожнини тіла потрапляє всередину серця при розслабленні м’язів стінок камери.