Все про медицину

Роділи


Нервовий центр.

Від рецепторів нервові імпульси по аферентних шляхах поступають у нервові центри. Розрізняють анатомічні і фізіологічні поняття нервового центра.

Нервовий центр з анатомічної точки зору – сукупність нейронів, розміщених у відділі центральної нервової системи. за рахунок такого нервового центру здійснюється нескладна рефлекторна діяльність, н-д: колінний рефлекс. Нервовий центр цього рефлексу розміщений у поясничному відділі спинного мозку (ІІ-IV сегменти).

Нервовий центр – з фізіологічної точки зору – складне функціональне об'єднання декількох анатомічних нервових центрів, розміщених за рахунок своєї активності найскладніші рефлекторні акти.

Н-д: у забезпеченні травних реакцій беруть участь багато органів (м'язи, кровоносні і лімфатичні судини). Дія їхня регулюється нервовими імпульсами, які поступають із нервових центрів.

Фізіологічні властивості нервових центрів:

1) одностороннє проведення збудження;

2) затримка проведення збудження;

3) сумація збуджень;

4) 4) трансформація ритму збуджень;

5) рефлекторні наслідки;

6) швидка стомленість.

Види нервових волокон.

Мієлінові і безмієлінові.

Нервові волокна: це відростки нервових клітин. В склад нерва входить: довгий відросток аксона.

Види нервових волокон: рухові і чутливі.

Мієлінове волокно: складається із осьового циліндра покритого мієліновою і шванновською оболонками.

Мієлінова оболонка складається із жироподібних речовин, які мають високу опірність і виконують роль ізолятора.

Безмієлінові волокна – не мають мієлінової оболонки, вони покриті тільки лімфоцитами (шванновськими клітинами) між ліммацитами і осьовим циліндром знаходиться щілина у 15 мм – заповнена міжклітинною рідиною.

Нерви, будова, види.

Основним структурним і функціональним елементом нервової системи є нервова клітина нейрон.

Нервова клітина складається: тіло клітини, дендрити, аксон, мієлінова оболонка, нервові закінчення.

Будова нерва: загальний стовбур нерва, розгалуження нервового стовбура, пучки нервових волокон.

Нервова система поділяється на центральну (головний і спинний мозок) та переферичну (12 пар черепно-мозкових і 31 пара спинномозкових нервів).

Деякі з них:

Блоковий, великогомілковий, верхньощелепний, відвідний, вушний великий, грудний, діафрагмальний, зоровий лицевий, нюховий, око руховий, сідничний .

Синапс, поняття види, механізм передачі збудження у синапсах.

Термін “синапс” ввів Ч.Шеррінгтон у 1897 р.

Синапс – це місце контакту двох нейронів.

Складові частини синапсів це пре- і постсинаптичні мембрани та симпатична щілина. У пресинаптичних частинах утворюються і накопичуються специфічні хімічні речовини – медіатори, що сприяють проводженню збудження.

Синапси, розташовані між різними компонентами нервових клітин, називають 1) нейро-нейрональними; - утворені відростками нейроцитів та структурами інших тканин – периферичними синапсами, або нервовими закінченнями.

У ц.н.с розрізняють:

Збуджуючі і гальмівні синапси.

У збуджуючих синапсах під впливом нервових імпульсів звільняються медіатор і ацетилхолін, нерадреналін) який через симпатичну щілину поступає до пост симпатичної мембрани і визиває короткочасне збільшення її проникності для іонів натрію і виникнення деполяризації.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved