Хронічний панкреатитСторінка 2
Радіоізотопне дослідження (технецій, селен-метіонін) визначає негомо-генне накопичення ізотопу в ділянці подразнення, нечіткість контурів залози, дефекти накопичення при кістах і пухлинах.
При вірсунгографії на операційному столі підтверджують діаметр і розміщення панкреатичної протоки, виявляють конкременти.
Лікування
При первинному хронічному панкреатиті показані прямі втручання на підшлунковій залозі, при вторинному - операція на жовчних шляхах і суміжних органах.
Консервативне лікування
Консервативне лікування спрямоване на купірування болю, зняття спазму сфінктера Одді, покращення відтоку панкреатичного соку і жовчі, корекцію внутрішньої і зовнішньої секреції підшлункової залози:
1. У період загострення необхідне пригнічення зовнішньої секреції підшлункової залози: голодування, мінеральні води, холінолітики, інгібітори протеаз, спазмолітики, антигістамінні препарати, інфузійна терапія, антибіотики, паранефральні новокаїнові блокади, цитостатики, протизапальна променева терапія.
2. У період ремісії призначають повноцінну дієту, панкреатин, панзинорм, метіонін, фестал, вітамінотерапію, санаторно-курортне лікування.
Хірургічне лікування
Оперативне лікування показане при ускладнених формах хронічного панкреатиту (кістах, норицях, жовтяниці), неефективності консервативного лікування, вираженому больовому синдромі, індуративному або псевдотуморозному панкреатиті, який супроводжується механічною жовтяницею або дуоденостазом:
1. Пряме оперативне втручання на підшлунковій залозі проводять при звуженнях вірсунгової протоки і камінцях у ній, підозрі на рак, безповоротному процесі в паренхімі підшлункової залози, кальцинозі та псевдокістах. Основні операції на залозі при первинно-хронічному панкреатиті - резекція і внутрішнє дренування.
2. Хворим на жовчнокам'яну хворобу виконують втручання, що спрямовані на відновлення відтоку жовчі та панкреатичного соку (холецистектомія, холедохостомія, папілосфінктеропластика і вірсунгопластика).
3. Лівобічну резекцію підшлункової залози проводять при вираженому фіброзно-склеротичному процесі, кальцинозі, кістах та норицях тіла і хвоста залози. Залежно від результатів вірсунгографії на операційному столі визначають показання до ушивання кукси залози або формування панкреатоєю-нального анастомозу за Дювалем або Пуестоу.
За Дювалем: на куксу залози накладають анастомоз на ізольованій петлі тонкої кишки за Ру, "кінець у кінець" або "кінець у бік", якщо отвір кишки вужчий, ніж кукса підшлункової залози; проксимальний кінець порожнистої кишки анастомозують із дистальною частиною "кінець у бік".
За Пуестоу: в повздовжньому напрямку розтинають вірсунгову протоку, куксу залози і формують анастомоз із ізольованою петлею порожнистої кишки за Ру. Повздовжню панкреатоєюностомію за Пуестоу виконують при множинних звуженнях і камінцях вірсунгової протоки, рубцевому процесі і блокаді панкреатичної протоки в ділянці головки залози. Ціль операції -декомпресія протокового басейну шляхом покращення відтоку панкреатичного соку в кишку.
4. При ізольованому стенозі устя вірсунгової протоки проводять повздовжню панкреатоєюностомію в поєднанні з вірсунгопластикою.
5. У разі дифузного ураження підшлункової залози показана субтотальна резекція. При портальній гіпертензії, що викликана стисненням селезінкової вени підшлункової залози, виконують резекцію залози із спленектомією для запобігання можливим шлунково-стравохідним кровотечам.
6. Операції на шлунку та дванадцятипалій кишці при хронічному панкреатиті спрямовані на висічення виразки, дивертикулу, пригнічення кислотної функції, усунення дуоденостазу, покращання пасажу жовчі й панкреатичного соку. При виразці шлунка, що пенетрує в підшлункову залозу, показана резекція цього органа за Більротом-І, при виразці дванадцятипалої кишки, що пенетрує в голівку підшлункової залози й ускладнена вторинним панкреатитом, ефективною є селективна проксимальна ваготомія у поєднанні з дренуючою операцією або резекція шлунка за Більротом-ІІ.
7. При папілярних дивертикулах рекомендована дивертикулектомія. Якщо неможливо видалити дивертикул, то проводять відключення дванадцятипалої кишки.
Література
1. Белый И. С., Десятерик В. И., Вахтангишвили Р. Ш. Деструктивный панкреатит. -К.: Здоров'я, 1986. - 128 с.
2. Богер М. М. Методы исследования поджелудочной железы. - Новосибирск, 1982. -240 с.
3. Бэнкс П. А. Панкреатит (пер. с англ. Наровой Н. А.). - М.: Медицина, 1982. - 207 с.
4. Вашетко Р. В., Толстой А. Д., Курыгин А. А. Острый панкреатит и травмы поджелудочной железы: Руков. для врачей. - СПБ: Питер, 2000. - 309 с.
5. Владимиров В. Г. Острый панкреатит. Экспериментально-клинические исследования. - М.: Медицина, 1986. - 239 с.
6. Губергриц А. Я. Хронические болезни поджелудочной железы. - К.: Здоров'я, 1984. - 128 с.
7. Данилов М. В., Федоров В. Д. Хирургия поджелудочной железы: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1995. - 510 с.