Анатомофізіологічні особливості шлунка і дванадцятипалої кишки

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки / Анатомофізіологічні особливості шлунка і дванадцятипалої кишки

Сторінка 1

Шлунок (venter, gaster) - порожнистий орган системи травлення, що розміщений між стравоходом та дванадцятипалою кишкою. У хірургії і рентгенології виділяють такі відділи шлунка:

1. Кардіальний довжиною до 5 см, який прилягає до входу стравоходу в шлунок по малій кривизні.

2. Дно (зліва від кардії і вище рівня карді-альної вирізки).

3. Тіло (між кардією і дном зверху та антрумом знизу).

4. Антральний (між тілом та пілорусом).

5. Воротар (пілорус містить сфінктер). Кожний відділ органа має свої морфо-фун-

кціональні особливості (мал. 6.1).

Виділяють малу і велику кривизну шлунка. Орган фіксується у двох місцях: у кардії і пілорусі.

Газ, який збирається в склепінні шлунка, також підтримує його, притискаючи до діафрагми.

5

Мал. 6.1. Анатомія шлунка: 1 - стравохідно-шлунковий перехід; 2 -кардіальний відділ; 3 - дно; 4 - тіло; 5 - антральний відділ; 6 - жом воротаря; 7 - кутова вирізка.

Крім того, у фіксації шлунка бере участь очеревина, утворюючи ряд зв'язок між ним та сусідніми органами: печінково-шлункову, діафрагмально-шлункову, шлунково-селезінкову, шлунково-поперечно-ободову і шлунково-підшлункову.

Стінка органа складається із серозної, субсерозної, м'язової, підслизової та слизової оболонок. М'язова оболонка має три шари: повздовжній, коловий та косий. Слизова оболонка містить повздовжні складки, які по малій кривизні утворюють стяжку, де мало підслизового шару.

У сформованому шлунку виділяють три основні групи залоз: фундальні, або головні, кардіальні й пілоричні, Фундальні залози найбільш множинні (у чоловіків їх кількість становить близько 35 млн із загальною секреторною площею до 3,5 м2). Вони складаються з чотирьох видів клітин:

1. Головних, які виробляють в основному пепсиноген 1-У.

2. Обкладкових, які розміщені головним чином у шийці й тілі залози і беруть участь в утворенні соляної кислоти. їх кількість у здорової людини сягає 1 млрд, а у хворих з виразкою дванадцятипалої кишки вона в 1,5-2 рази більша, але причини цього поки що не з'ясовані.

3. Додаткових, які виділяють мукоїдний секрет і розташовані переважно в тілі фундальних залоз.

4. Проміжних, які знаходяться в шийці фундальних залоз і також виділяють мукоїдний секрет, але за своїми властивостями відрізняються від секрету покривноепітеліальних клітин.

Крім цих клітин, у фундальних залозах є аргентофільні клітини, які виділяють серотонін і беруть участь в обміні гістаміну.

Кардіальні залози виробляють мукоїдний секрет й у своєму складі мають головні та обкладкові клітини.

Пілоричні залози кількістю приблизно 3,5 млн виробляють секрет лужної реакції. У них виявляють клітини, які містять гастринові гранули, можливо, з ендокринною активністю.

Крім цих типів залоз, останнім часом виділяють ще інтермедіальні залози, які займають перехідне положення між фундальними і пілоричними залозами.

Кровопостачання шлунка забезпечується гілками черевного стовбура аорти, по малій кривизні органа - лівого і правого шлункового, гілкою загальної печінкової артерії, короткими гілками, які відходять від селезінкової артерії. Від селезінкової артерії відходить ліва шлунково-сальникова артерія, яка анастомозує по великій кривизні шлунка з правою шлунково-сальниковою артерією, що відходить від шлунково-дванадцятипалої артерії. Між цими артеріями є внутрішньо- і зовнішньоорганні судинні анастомози (мал. 6.2).