Патологічна анатоміяКниги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки / Патологічна анатомія
Морфологічним субстратом виразки є дефект у стінці шлунка або ДПК, що відкривається з боку слизової оболонки. Якщо такий дефект не виходить за межі слизової оболонки, то його називають ерозією. При виразці деструкція поширюється не глибше тканин стінки шлунка або ДПК. Ерозії та виразки мають круглу форму, іноді повздовжню, їх діаметр - від 2-3 до 5 мм і більше. Краї і дно виразки вкриті фібринозними або фібринозно-некротичними тканинами, а у разі глибокої пенетрації її основу можуть становити ті органи, в які вона пенетрує (підшлункова залоза, печінка тощо). Хронічна виразка, як правило, поодинока, її розвиток супроводжується утворенням рубцево-грануляційної тканини. Кальозні виразки мають грубу рубцеву тканину з колоїдним нальотом.
При гістологічному дослідженні видно, що поверхневий шар складають фіброзно-некротична тканина з ексудатом, фібрином, мукоїдним секретом, шматочками некротизованої слизової оболонки та підслизового шару, еритроцити і лейкоцити. Потім іде шар дистрофічних і некротизованих колагенових волокон, а далі - шар грануляційної тканини, що багата на клітковинні елементи (фібробласти, плазматичні клітини, фіброцити, лейкоцити і т. ін.). З кожним загостренням виникають нові зони некрозу.