Порушення лактаційної функціїКниги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Захворювання молочної залози / Порушення лактаційної функції
Виділяють такі порушення лактаційної функції, як:
Агалактія
- відсутність молока в лактуючій молочній залозі, яка розвивається внаслідок порушень нейроендокринної регуляції та секреції про-лактину гіпофізом.
Гіпогалактія —
недостатня кількість молока, яка може мати первинний або вторинний характер. В її основі лежать порушення нейроендокринної регуляції, функціональна недостатність молочних залоз та перенесені захворювання матері.
Гіпергалактія (полігалактія) —
збільшена кількість молока, яка може бути обумовлена нейроендокринною регуляцією, посиленою секрецією пролактину.
Галакторея
- самовільне виділення молока поза лактацією. В її основі лежить подовжена секреція пролактину, окситоцину, естрогенної функції яєчників.
Лактостаз
- порушення виділення молока в умовах лактуючої молочної залози, яке здебільшого зустрічається при запальному процесі в залозі (маститі). Безпосередня причина - закупорення молочних проток звурдженим молоком, ураження молочних проток запальним процесом.
Серед вад розвитку
молочної залози, які порушують її естетичну функцію, найчастіше трапляються: мікромастія - зменшення об'єму молочної залози; гіпермастія - його збільшення; амастія - повна відсутність молочних залоз; мономастія - одностороння відсутність молочних залоз; політелія - збільшення кількості сосків; полімастія - збільшення кількості залоз; мастоптоз -опущення молочних залоз внаслідок втрати їх пружності та еластичності.
Найбільш частим пошкодженням
молочної залози є її забій внаслідок травми, що може призвести до появи гематом (глибоких, поверхневих). При глибоко розташованих гематомах можливий розвиток кіст (псевдокіст). У віддалені строки травма має важливе значення в розвитку раку молочної залози. В окремих випадках внаслідок інфікування гематоми можливе нагноєння з подальшим склерозуванням тканин залози, розвитком її деформації та інших косметичних дефектів.
Дуже частими є тріщини сосків,
які виникають після пологів в умовах лактації (особливо в перші її місяці). Вони можуть бути глибокими, множинними, поверхневими, поодинокими.
Лікування: до годування дитини - обробка сосків розчином фурациліну (1:5000), після годування - місцеве використання мазей (левосинової, левомі-колевої, ланолінової, метилурацилової), фізіотерапевтичні процедури (ультрафіолетове опромінення молочних залоз).
Важливою є профілактика тріщин сосків до пологів, суть якої полягає в регулярному масажі сосків та молочних залоз, обмиванні теплою та холодною водою, протиранні грубим рушником.