Все про медицину

Роділи


Проводять ендоскопічне дослідження: ректоромано- і колоноскопію.

У разі ураження хворобою Крона сигмоподібної та прямої кишок при ректороманоскопії можна побачити набряклу, гіперемовану, легко раниму слизову оболонку, зернисту або з наявністю дрібних ерозій і геморагій, іноді -невеликі ізольовані виразки. Усі ці зміни мають характерний вигляд бруківки.

При колоноскопії виявляють чіткі межі між ураженими й здоровими ділянками кишки. Уражена ділянка виглядає асиметричною, тому що при хворобі Крона уражується одна із стінок кишки.

Під час ендоскопічного дослідження необхідна біопсія, яка розвіює всі сумніви.

Селективна ангіографія за Сельдінгером дозволяє в ряді випадків встановити межі ураження ободової кишки. Диференційна діагностика

Диференційну діагностику хвороби Крона проводять з такими захворюваннями, як неспецифічний виразковий коліт, рак, туберкульоз, ішемічний коліт, хронічний коліт, апендицит, апендикулярний інфільтрат, дивертикуліт, актиномікоз.

Ускладненнями даної хвороби є: перфорація кишки в черевну порожнину з розвитком перитоніту, перфорація в сусідній орган з утворенням внутрішньої нориці, кишкова кровотеча, дилатація кишки.

Лікування

Консервативне лікування

Консервативна терапія має симптоматичний характер і спрямована на боротьбу з місцевим запаленням, інтоксикацією, порушеннями водного, білкового та електролітного балансів.

У зв'язку з порушенням всмоктування через кишкову стінку необхідно призначити лікувальне харчування. їжа не повинна містити велику кількість клітковини, клейковини і подразників. Харчування проводять 5-6 разів на день. Хворі повинні споживати нежирні сорти м'яса та риби, варені овочі, фрукти.

Інфузійно- трансфузійну терапію проводять регулярно для того, щоб поновити в організмі запас електролітів, білків та інших речовин.

Для виконання антибактеріальної і протизапальної терапії застосовують поєднання ацетилсаліцилатів із сульфаніламідами, зокрема сульфасалазин, са-лазопіридазин, фталазол. Ці препарати використовують як перорально, так і у вигляді свічок ректально.

Тяжкі й середні форми хвороби Крона не піддаються лікуванню тільки одними антибактеріальними препаратами та дієтою. У цих випадках доцільно призначати гормони. їх не можна застосовувати перед хірургічними втручаннями.

Хірургічне лікування

Показаннями до екстрених операцій є: профузна кровотеча, яка прогресує і повторюється; гостра токсична дилатація ободової кишки, яка не піддається консервативному лікуванню; перфорація кишкових виразок; розвиток абсцесів, нориць; перитоніт. Показаннями до виконання планової операції є: відсутність ефекту від додаткової консервативної терапії при тяжкому перебізі процесу і частих рецидивах хвороби; стійкі стриктури обо-щ дової кишки, які супроводжуються частковою кишковою непрохідністю; розвиток раку на фоні хвороби Крона.

Мал. 13.3.Резекція різних за розміром ділянок товстої кишки

(схема).

Показаннями до виконання планової операції є: відсутність ефекту від додаткової консервативної терапії при тяжкому перебізі процесу і частих рецидивах хвороби; стійкі стриктури обо-щ дової кишки, які супроводжуються частковою кишковою непрохідністю; розвиток раку на фоні хвороби Крона.

Паліативні операції є першим етапом оперативного лікування. До них належать ілео- і колоностомія (при дуже тяжкому стані хворого). Радикальними операціями є тотальна колектомія, лівобічна або правобічна геміколектомія, сегментарна резекція (мал. 13.3).

Сторінки: 1 2 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved