Особливості системи травленняКниги / Довідник педіатра (М. Слободян) / Анатомо-фізіологічні особливості органів та систем / Особливості системи травлення
Ротова порожнина відносно мала, піднебіння сплющене, язик широкий, слизова оболонка має ні-жний епітелій і багата на кровоносні судини. Вона суха, оскільки секреція слини в перші три місяці життя незначна, дуже вразлива і легко травмуєть-ся. У віці 3-6 міс. спостерігається посилення секре-ції слини. Слина містить амілазу, реакція слабокис-ла. Можливе інфікування ротової порожнини і роз-виток молочниці або стоматиту.
Шлунок не має певної форми, вона змінюється залежно від наповнення і характеру харчування. Шлунок розташований більш горизонтально і тільки наприкінці першого року життя набуває вертикаль-ного положення. Саме ця обставина може бути од-нією з причин (а також недостатній розвиток кардії) блювання. Ємкість шлунка збільшується з віком: у новонародженого – 35 мл, у рік – 250 мл, у 8 років –
1000 мл. Слизова оболонка шлунка товста, багато васкуляризована, але кількість „пепсиногенних” клі-тин мала. Недосконала іннервація шлунка та нер-вова регуляція. Це досить часто призводить до ви-никнення пілороспазму. Ферментний склад шлунко-вого соку: хлористо-воднева кислота, пепсин, гастриксин, ліпаза, хімозин (сичуговий фермент, лабфермент) та ін. Протеолітична активність низь-ка, низька загальна кислотність шлункового соку (у новонароджених 3-6 титр. од., у дорослих 40-60 титр. од.).
Тонка і товста кишки у дітей раннього віку віднос-но довші. У дітей кишки більш рухливі, в них вираже-ні не тільки перистальтичні, але й антиперистальти-чні рухи. Це сприяє можливій інвагінації кишок. Чер-воподібний відросток легко зміщується, тому діагностувати апендицит у дітей значно тяжче, ніж у дорослих. Пряма кишка довга, слабофіксовані сли-зова і підслизова оболонки, що сприяє її випаданню.
Печінка є одним із найбільших органів (складає 4,4 % маси тіла). Вона займає майже половину об’-єму черевної порожнини. У дітей до 7 років печінка виходить з-під краю реберної дуги. Структура не-має закінченої будови, функціонально незріла, дез-інтоксикаційна функція недостатньо розвинута. Це зумовлює часте ураження печінки патологічним про-цесом при інтоксикаціях та інфекціях.
Жовчний міхур у новонародженого малий, дося-гає краю печінки до 2 років. У дітей до 15 років жовчний міхур не пальпується і міхурні симптоми від’є-мні. Виділення жовчі починається з 2-3-місячного віку. Жовч бідна на жовчні кислоти, холестерин і солі. Підшлункова залоза більш рухлива, бідна на сполучну тканину і не досить диференційована. Секреторна та інкреторна функції виражені, але ак-тивність ферментів зростає тільки з віком дитини, досягає рівня дорослого до 5-річного віку.