Особливості ендокринної системиКниги / Довідник педіатра (М. Слободян) / Анатомо-фізіологічні особливості органів та систем / Особливості ендокринної системи
Надниркові залози у новонароджених відносно більші, ніж у дорослих. Мозковий шар надниркових залоз погано розвинутий, перебудова і диференці-ювання елементів закінчується до 2 років. Маса над-ниркових залоз у місячної дитини становить 2,22 г, у 5 років - 4,6 г, у 11-15 років - 8,63 г, у дорослої людини - 10-13 г. Під час народження дитина отримує від матері надмірну кількість кортикостероїдів, що веде до пригнічення активності аденогіпофізу і інволюції фетальної зони. З 4-го дня життя продук-ція і екскреція стероїдів досить різко знижуються, що відтворює картину гіпофункції надниркових за-лоз. Функціональна активність кори надниркових залоз підвищується до 10 дня життя і після цього поступово зростає. Гіпофункція надниркових залоз характеризується ознаками гострої (низький арте-ріальний тиск, тахікардія, явища колапсу, тяжкий стан дитини) або хронічної (пігментація, в’ялість, адинамія, біль у животі, проноси, кризи) наднирко-вої недостатності. Функціональна недостатність над-ниркових залоз у дітей раннього віку призводить до розвитку токсикозів і синдрому раптової смерті.
Щитоподібна залоза у новонародженого має не-закінчену будову. В наступні місяці і роки проходить її формування і диференціювання паренхіми. На початку статевого дозрівання з’являється чітка гі-перплазія залозистої тканини, відмічається деяке збільшення залози. У новонародженої дитини від-мічається транзиторний гіпотиреоз. У періоді пубе-ртатного розвитку відмічається гіперфункція щито-подібної залози, особливо це виражено у дівчаток. Гіперфункція щитоподібної залози характеризуєть-ся пітливістю, тахікардією, підвищеним артеріаль-ним тиском, підвищеною нервовою збудливістю. Гі-пофункція викликає гіпотонію, млявість, адинамію, пригнічення розумових здібностей.
Паращитоподібна залоза у дітей раннього віку має свої особливості: відсутні оксифільні клітини, сполучно-тканинні перетинки витончені, не містять жирової тканини, за розміром вона дещо менша, ніж у дорослих. Повне дозрівання паращитоподібної залози відбувається до пубертатного періоду. У но-вонароджених дітей відмічається недостатність на-вколо щитоподібних залоз, що супроводжуються транзиторною гіпокальціємією і гіпомагніємією з не-врологічними порушеннями ( тремор, судоми). Гіпер-паратиреоз викликає гіперкальціємію і порушення кальцієвого обміну.
Гіпофіз – найбільш розвинена залоза при наро-дженні дитини. Його гістологічною особливістю є відсутність базофільних клітин, функціональна осо-бливість – різнобічність дій. У постнатальний пері-од соматотропний гормон є основним метаболічним контрінсулярним гормоном. Функціональні порушен-ня серйозно впливають на ріст дитини. Гіпофункція викликає гіпофізарний нанізм, гіперфункція – ади-позо-генітальну дистрофію.
Статеві залози мають вплив на ріст мускулату-ри, тонус ЦНС, артеріальний тиск, обмін речовин. З діяльністю статевих залоз пов’язана поява вторин-них статевих ознак: розвиток грудних залоз, ріст вусів і бороди, волосся на лобку та під пахвами. Гі-пофункція статевих залоз призводить до розвитку євнухоїдизму, крипторхізму, а гіперфункція – до пе-редчасного статевого розвитку.