Гіперпаратиреоз
Гіперпаратиреоз
– клінічний симптомокомп-лекс із збільшеним синтезом паратгормону різного генезу.
Етіологія:
аденома або гіперплазія паращито-подібної залози при хворобі Реклінгаузена (первин-ний, сімейний гіперпаратиреоз), хронічні захворю-вання нирок, трансплантація нирок (вторинні фор-ми гіперпаратиреозу).
Патогенез.
Надмірна кількість паратгормону в крові викликає посилене виділення кальцію і фос-фору з сечею, виведення кальцію із кісток, що про-являється остеопорозом з кістозними утворами і кальцифікацією м’яких тканин та органів.
Клінічні прояви.
Характерні втома, м’язова сла-бість, анорексія, нудота, блювання, запори або про-нос, гіпертермія, полідипсія, поліурія. Спостерігаєть-ся деформація кісток, біль в кістках, множинні пе-реломи, кальцифікати м’яких тканин, нефролітіаз і ниркова недостатність. При рентгенографії кісток ви-являють генералізований фіброзний остеїт, витон-чення коркового шару і трабекул, утворення кіст у кістках черепа, таза, хребців, щелеп, трубчастих кі-сток. Специфічною ознакою гіперкальціємії є скло-подібні утворення (зернинки) під кон’юнктивальною оболонкою. При лабораторному дослідженні вияв-ляють гіперкальціємію ( до 3-4 ммоль/л), гіпофосфа-темію ( до 0,8 ммоль/л), гіперкаліємію, гіпонатріємію, підвищення активності лужної фосфатази. В сечі спостерігається підвищення вмісту кальцію і фос-фору.
Класифікація.
1. Первинний і вторинний гіперпаратиреоз.
2. Форми хвороби: кісткова, ниркова, вісцеральна, змішана.
3. Перебіг: гострий і хронічний.
Лікування.
Хірургічне при аденомі, симптоматич-не при вторинних формах.