Все про медицину

Роділи


У цьому розділі викладено першочергові заходи невідкладної допомоги, які необхідно здійснити у перші дні встановлення відповідного діагнозу, окрім медикаментозного анафілактичного шоку, де невідкладну допомогу слід надавати негайно, у перші хвилини появи відповідних симптомів. Оскільки питання шоку є загальномедичним, то воно торкається і дерматології. Тому розділ починається саме із питань клініки і невідкладної допомоги у випадках розвитку медикаментозного анафілактичного шоку.

МЕДИКАМЕНТОЗНИЙ АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК (КЛІНІКА, НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА)

Анафілактичний шок розвивається раптово, характеризується тяжким перебігом і загрозливими для життя наслідками. Вид алергену, шляхи його введення в організм не впливають на клінічну картину і тяжкість перебігу анафілактичного шоку. Чим менше часу минуло від того моменту, коли в організм потрапив алерген, тим тяжчий перебіг шоку. Найчастіше (до 90 %) летальний наслідок настає у перші 3-10 хв після введення ліків-алергенів в організм за відсутності адекватної допомоги. Після перенесеного анафілактичного шоку впродовж 2-3 тижнів розвивається так званий рефрактерний період: зникають або зменшуються прояви алергії. Але в подальшому сенсибілізація організму посилюється і повторні випадки анафілактичного шоку мають дуже тяжкий перебіг. Він може починатись з продромальних проявів, які відсутні у випадках блискавичного розвитку шоку. Блискавичний шок характеризується раптовим розвитком тяжкого колапсу із непритомністю, корчами і часто закінчується летально.

Продромальний період: відчуття жару, збудження або апатія, депресія, неспокій, страх смерті, шум і дзвін у вухах, стискуючий біль за грудниною, свербіж шкіри, пульсуючий головний біль, спастичний сухий кашель, гіперемія обличчя і склер, сльозотеча, ринорея, кропи -в'янка, ангіоневротичні набряки. Ці симптоми трапляються у різних комбінаціях. Через кілька або десятки хвилин (до 1 год) після появи цих симптомів розвиваються симптоми шоку. У тяжких випадках шкірні прояви відсутні або можуть виникнути через 30-40 хв у завершальній стадії шоку.

Клініка.

1. Зниження артеріального тиску (гіпотонія) аж до розвитку непритомності впродовж 1 год і більше, блідість, холодний піт, іноді виділення піни з рота, тахікардія, ниткоподібний пульс, тони серця глухі, можливі корчі, парези, паралічі, мимовільні дефекація і сечовипускання, а також розвиток 2-3 нападів різкої гіпотонії.

2. Спазми гладенької мускулатури:

- бронхоспазм: кашель, задишка;

- спазми мускулатури шлунково-кишкового тракту: біль у животі, нудота, блювання, діарея;

- спазми матки у жінок: біль внизу живота, кров' янисті виділення з піхви.

3. Набряки:

- гортані із явищами асфіксії;

- стравоходу із розвитком дисфагії;

- серця: біль, тахікардія.

Перебіг.

У зв'язку із можливим розвитком 2-3 нападів різкої гіпотонії хворих госпіталізують. У період регресу симптомів шоку можливий ще розвиток таких симптомів: сильний озноб, гарячка, виражена слабість, задишка, серцевий біль.

Диференціювати медикаментозний анафілактичний шок потрібно із гострою серцево-судинною недостатністю, інфарктом міокарда, епілептичним нападом, позаматковою вагітністю (розрив труби).

Лікування.

Медичну допомогу слід надавати негайно, швидко і послідовно:

1. Припинити введення ліків-алергенів, забезпечити доступ свіжого повітря. Хворому надати положення із закинутою головою (щоб не западав язик), зігрівати його і дати вдихати кисень.

2. Вище місця ін' єкції, якщо це можливо, накласти джгут.

3. Місце введення ліків обколоти 0,3-0,5 мл 0,1 % розчину адреналіну.

4. Внутрішньом'язово ввести ще 0,5 мл 0,1 % розчину адреналіну.

5. Якщо стан хворого не поліпшується, то адреналін вводять вну-трішньом' язово по 0,5 мл кожні 10-15 хв до виведення хворого із стану колапсу.

Сторінки: 1 2 3 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved