Фізіологія нервової системи і вищої нервової діяльності

Матеріали / Фізіологія нервової системи і вищої нервової діяльності

Сторінка 3

Фізіологічними експериментами встановлено, що діяльність нервової системи, а за її допомогою і всього організму має рефлекторний характер. Комплекс ланок нервової системи, який здійснює сприймання (надходження), обробку й передавання збудження, називають рефлекторною дугою (мал. 122). Фактично це шлях рефлексу. Рефлекторна дуга складається з 5 ланок: 1) сприймальний апарат (рецептори); 2) нервові волокна, що проводять збудження в центральну нервову систему (чутливі, доцентрові, аферентні); 3) нервові центри, де відбуваються обробка і перемикання збудження з чутливих нервових клітин на рухові; 4) рухові (відцентрові, еферентні) нервові волокна, по яких імпульси надходять до робочих органів (ефекторів); 5) робочий орган — м'яз, залоза тощо.

У людини умовні рефлекси утворюються впродовж життя за звичайних умов, проте їх можна виробити і в спеціальних експериментах. Наприклад, натискання на очні яблука супроводжується уповільненням скорочень серця, що є безумовним рефлексом. Якщо ж цей рефлекс викликати в поєднанні з будьяким байдужим подразником, то з часом при дії байдужого подразника, без натискання на очні яблука, частота скорочень серця стає меншою. Утворюється умовний рефлекс. Так само можна виробити умовні рефлекси, які змінюють дихання, перистальтику кишок, звуження судин тощо.

У лабораторії І. П. Павлова встановлено, що умовний рефлекс можна виробити тільки тоді, коли байдужий подразник передує безумовному. В інших поєднаннях умовні рефлекси не утворюються, а якщо утворюються, то слабко, і швидко згасають. Важливо, щоб умовний подразник біологічно був слабшим, ніж безумовний.

Умовним подразником може бути й час. Так, якщо годування робити в один і той самий час, то при настанні цього періоду з'являються ознаки підвищення секреції травних залоз, виникає і зростає апетит. Про це не слід забувати при організації режиму харчування і не порушувати час приймання їжі. Увесь розпорядок дня, ритм трудового дня, сон і бадьорість підпорядковані умовним рефлексам разом з безумовними. Не випадково працюється продуктивніше, якщо витримується розпорядок дня, праці. Це створює помірний спосіб життя, що дуже сприятливо впливає на підтримання стану психічного й фізичного здоров'я.

Умовні рефлекси можна виробляти на базі не лише безумовних, а й раніше утворених умовних, які добре сформувались і є стійкими. В цьому разі раніше створений рефлекс виконує роль безумовного подразника. На базі такого умовного рефлексу можна виробляти і третій рефлекс. Проте у тварин це зробити вже важче. У людини ж можна виробити 50—100 умовних рефлексів, що опираються один на одного. Прикладом цього є робота оператора, який стоїть за пультом керування, пілотів, космонавтів, особливо під час зльоту та посадки тощо. Це можливо завдяки високорозвиненому абстрактному мисленню, яке властиве людині. Отже, абстрактне мислення зумовлюється здатністю людини формувати складні умовнорефлекторні зв'язки.

Дослідження І. П. Павловим взаємозв'язків збудження і гальмування, їхньої сили й тривалості дали змогу виділити чотири основних типи вищої нервової діяльності людини.

1. Неврівноважений тип — переважання процесів збудження над процесами гальмування.

2. Врівноважений тип — значна рухливість нервових процесів.

3. Врівноважений тип - мала рухливість нервових процесів.

4. Слабкий тип — слабко розвинені як збудження, так і гальмування.

Ці чотири типи вищої нервової діяльності, які відкрив І. П. Павлов, відповідають чотирьом типам темпераментів (характерів) людей. З часів Гіппократа неврівноважений тип з переважанням збудження відносять до холеричного темпераменту. Врівноважений із значною рухливістю збудження і гальмування властивий сангвінічному характеру; врівноважений тип з малою рухливістю одних і інших процесів властивий флегматичним людям; слабкий тип із слабкими збудженням і гальмуванням властивий людям меланхолічного темпераменту. Однак слід підкреслити, що людей з абсолютно чистим типом темпераменту не трапляється, у конкретних людей лише переважає який-небудь із цих типів.