Стрептококова інфекція

Матеріали / Стрептококова інфекція

Сторінка 3

Застосування хіміопрофілактики інфекції стрептококами групи В дозволило знизити ранню інфекцію на 65% з 1993р., коли вперше з'явилися рекомендації Американського Коледжу Акушерства і Гінекології (2), Центра по контролі за хворобами (3).

Сама профілактика заснована на двох підходах – облік факторів ризику і скринінг вагітних на інфекцію стрептококами групи В.

Скринінг виробляється на 35-37 тижні вагітності – посів вагінального і ректального мазка. Матеріал для дослідження береться стерильним ватяним тампоном і протягом двох годин повинний бути доставлений у лабораторію. Застосовується стандартне культурологічне дослідження (наприклад, 5% кров'яний агар, середовище Ендо). У випадку неможливості негайної доставки в лабораторію тампон занурюється в транспортне середовище, наприклад у середовищі Amies мікроб виживає до 96 годин.

Можливе застосування методів швидкого виявлення антигену – ИФА, ПЦР.

Слід зазначити, що раннє обстеження вагітних, що рекомендується (1) непрактично, тому що колонізація стрептококом може пройти чсамостійно чи відбутися повторно до пологів. У випадку позитивного результату під час пологів виробляється власне хіміопрофілактика, тобто в/в уведення ПЕНІЦИЛІНУ відразу 5млнме, потім по 2.5млнме кожні 4 години до народження дитини. Альтернатива – АМПИЦИЛЛИН відразу 2м, потім по 1м кожні 4 години до народження дитини. При алергії на пеніцилін застосовують КЛІНДАМИЦИН 900мг кожні 8 ч. в/в до народження, чи ЕРИТРОМИЦИН 500мг в/в кожні 6ч. до народження.

Факторами ризику є:

Наявність інвазивної інфекції стрептококами групи В у попереднього дитини.

Бактеріурія стрептококами групи В під час вагітності.

Пологи до 37 тижнів.

Період розриву плодового міхура 18 і більш годин.

Лихоманка під час пологів 38С и вище.

Можливе застосування антибіотика більш широкого спектра дії по клінічному висновку лікаря. (рекомендується в/в ампіциллин 2м кожні 6 ч. в/в + еритроміцин 250мг кожні 8ч. в/в протягом 48 годин, а потім амоксіциллин 250мг кожні 8ч. + ериттроміцин 333мг по підставі кожні 8 ч. протягом 5 днів.

Такий режим антибиотикотерапии знижував ризик респіраторного дистрес синдрому (з 50.6% до 40.8%, некротизуючого ентероколіта (з 5.8% до 2.3%) (4).

Використана література:

1. Герхардт Ф. Методы общей бактериологии. Т. 1,2,3. М., 1983.

2. Зенгбуш П. Молекулярная и клеточная биология. Т. 1, 2, 3. М., 1982.

3. Лурия С. Общая вирусология. М., 1970. Кочемасова 3. Н. Микробиология. М., 1984.

4. ЛабинскаяА. С. Микробиология с техникой микробиологических исследований. М., 1972.

5. Леей А. Структура и функция клетки. М., 1971. Майер В. Невидимый мир вирусов. М., 1981.

6. Мельников И. К. Лабораторная диагностика дифтерийной инфекции. Методические указания, М., 1998.

7. Покровский В. И. Медицинская микробиология. М., 1999.

8. Покровский В. В. Эпидемиология и профилактика ВИЧ-инфекции и СПИД. М., 1996.

9. Черкес Ф. К. Микробиология. М., 1987. Краснуха. СПб., 1997.