Все про медицину

Роділи


За даними Республіканської СЕС АР Крим, обласних санітарно-епідеміологічних станцій, Київ­ської та Севастопольської міських СЕС у 1999 р. в Україні на кожній адміністративній території в лікувально-профілактичних і санітарно-епідеміо­логічних закладах використовувались антипеди­кульозні засоби від 2 (Чернівецька область), 3 (Донецька область, АР Крим) до 16 (Чернігівська область) найменувань, в середньому - 7, а в ціло­му по Україні - 29 найменувань. Лише в Запорізькій області медичні заклади були забезпечені тільки карбофосом. Переважали препарати вітчизняно­го виробництва, ціна яких не перевищувала 2,30-5,04 грн за одну упаковку (обробка однієї особи) і були доступні для придбання медичними закла­дами. Антипедикульозні засоби, рекомендовані до застосування наказом МОЗ № 38, становили в медичних закладах 40 % від загальної кількості препаратів, що застосовувались у них. Педикуліцидні засоби, використання яких регламентовано Обліковим переліком (наказ МОЗ № 97) станови­ли 42 %. Разом з тим, питома вага засобів, за­стосування яких не регламентовано вище назва­ними наказами, дорівнювала 18 %. Антипедикульозні засоби, виготовлені на основі хлорорганічних речовин (ДДТ, ГХЦГ), в медичних установах не використовували. Автоматический линзметр диоптриметр цена euromed.in.ua.

Найчастіше в медичних закладах застосо­вувались наступні засоби: 20 % емульсія або 25 % крем бензилбензоату (15 адміністратив­них територій) та 0,15 % емульсія карбофосу (12 адміністративних територій). Названі засо­би використовували в Україні протягом трива­лого часу, вони зарекомендували себе як надійні й безпечні у використанні при дотриманні пра­вил застосування та техніки безпеки при роботі з ними. Широко використовували новий вітчиз­няний препарат «Локодин», розроблений на ос­нові перметрину (16 адміністративних територій).

Серед педикуліцидів іноземного виробницт­ва в медичних закладах широко застосовували препарати, в яких АДР була представлена перметрином - «Ниттифор», виробництва «Біогал», Угорщина (15 адміністративних територій) та малатіоном (0,5 % емульсія) - шампунь «Педилін», виробництва «KRKA», Словенія (15 адмі­ністративних територій).

Інші засоби використовували лише в пооди­ноких областях: антипедикульозний засіб «Параплюс», виробництва «СКАТ» (Франція), виготовлений на основі 1 % перметрину та 0,5 % малатіону (5 адміністративних територій), шам­пунь «Хантер SH-206», виробництва «Фармасайнс Інк.» (Канада), виготовлений на основі аспірину, лимонної олії та інших сполук (3 адм­іністративні території).

Разом з цим, у ряді областей в медичних закладах були випадки застосування засобів, не регламентованих наказами МОЗ, - «Ортосан» (Чернігівська область) або «Чемерична вода» (Вінницька й Чернігівська області).

Асортимент антипедикульозних засобів, які мали вільну (без рецептів) реалізацію через ап­течну мережу і застосовувались безпосередньо населенням у домашніх умовах, становив по кожній адміністративній території від 4 (Донецька, Рівненська області) до 15 (Чернігівська об­ласть) найменувань, у середньому - 9, а в ціло­му по Україні - 38 найменувань.

В аптечній мережі антипедикульозні засоби, дозволені до використання наказом МОЗ № 38, становили 27 % та Обліковим переліком (наказ МОЗ № 97) - 51 %, засоби, застосування яких не регламентовано цими наказами, - 22 %. Най­частіше в аптечній мережі були представлені для реалізації педикуліциди, включені до Облікового переліку: «Ниттифор» (22 адміністративні тери­торії), шампунь «Педилін» (21 адміністративна територія), «Параплюс» (16 адміністративних те­риторій). Ціна цих препаратів у різних містах і областях коливалась у широких межах, але всю­ди була вищою від ціни вітчизняних засобів і ста­новила: «Ниттифор» - 7,30-27,00 грн за одну упа­ковку, шампунь «Педилін» - 7,52-12,60 грн, «Па­раплюс» - 10,00-26,96 грн. Серед вітчизняних засобів найбільш широко був представлений лосьйон «Локодин» (15 адміністративних тери­торій), а вартість однієї упаковки, достатньої для обробки однієї особи, становила 3,55-4,80 грн. Інші засоби були на ринку в більш обмежених кількостях і лише на окремих територіях: «Специфтир» (3 адміністративні території), «Спрейпакс» (2 адміністративні території), «Спрегаль» (1 адміністративна територія).

Разом з тим були виявлені випадки наявності в аптечній мережі заборонених або не дозволе­них антипедикульозних засобів. В аптечних закладах ряду міст і областей до вільної реалізації населенню як педикуліцид була допущена «Че­мерична вода» (Київська та Львівська області, м. Львів). При більш глибокому дослідженні було встановлено, що лише у Львові цей засіб був у вільному продажу в 40 зі 100 перевірених аптек. А враховуючи невисоку ціну «Чемеричної води» (2,05-3,50 грн) та обмежені купівельні можли­вості населення, можна припустити широкі мас­штаби використання «Чемеричної води». Цей засіб був заборонений до застосування в якості педикуліциду через високу токсичність Чемериці Лобеля (Veratum Lobelianum), на основі якої виготовлено вище вказаний засіб, ще наказом МОЗ СРСР № 1103 від 26.09.80 р. При місцевому кон­такті зі шкірою або слизовими чи при попаданні всередину він може викликати отруєння організ­му з явищами загальної інтоксикації [5]. Антипе­дикульозні засоби, виготовлені на основі хлор­органічних речовин (ДДТ, ГХЦГ), в аптечних ус­тановах України не застосовували.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved