Респіраторна кома. Етіологія. Клініка патогенез. Невідкладна допомогаМатеріали / Респіраторна кома. Етіологія. Клініка патогенез. Невідкладна допомогаСторінка 1
РЕСПІРАТОРНА КОМА
Респіраторна (респіраторно-ацидотична, респіраторно-церебральна) кома спостерігається при захворюваннях, які супроводжуються тяжкою дихальною недостатністю (бронхіальна астма), пневмотораксом (хронічна пневмонія, пневмосклероз, пневмофіброз), а також при декомпенсації легеневого серця, пораженні дихального центру, полінейропатія з грубим бульварним синдромом, неправильним проведенням ШВЛ та інших.
В патогенезі респіраторної коми ведучу роль відіграє гіпоксія, гіперкапнія, метаболічний ацидоз внаслідок порушення електролітного балансу і мікро циркуляції в життєво-важливих органах і системах (НС, серцево-судинної) і їх функціональної недостатності.
Клінічна картина респіраторної коми залежить від причини гіпоксії і темпу її розвитку. При гострій дихальній недостатності спостерігається психомоторне збудження, після чого хворий швидко втрачає пам’ять. Наростають задишка, порушення ритму дихання. Розвивається аритмія серця. Остановка серця і зупинка дихання приводить до смерті хворого. При хронічній дихальній недостатності кома розвивається поступово: обличчя стає одутлуватим, наростають задишка, дифузний ціаноз, тахікардія, адинамія, головна біль. Появляються м’язеві фібриляції, судороги, патологічні рефлекси, менінгіальний синдром. Хворий втрачає свідомість. В крові відмічається полісемія, еозинафілія, зниження РО2 і підвищення рСО2. При рентгенологічному дослідженні виявляють ознаки пораження легень.
Невідкладна допомога: заключається в усуненні причини, яка визвала легеневу недостатність. Проводять оксигенотерапію через носовий зонд, при необхідності – ШВЛ. Назначають бронхолітичні середники: ефедрін гідрохлорид, еуфілін 2,4% по 10,0 мл. В/в розведеного з NaCl0,9% - 10,0 мл. Вводять кардіотонічні (строфант К по 0,5 – 1 мл. 0,05 % розчину. Корглікон по 0,5- 1мл 0,06% розчину, дігоксін по 1 мл 0,2-025% розчину і анти аритмічні середники (новокаїнамід, лідокаїн та інші). Хворого терміново потрібно госпіталізувати.
Респіраторна (респіраторно-ацидотична, респіраторно-церебральна) кома виникає внаслідок гострої дихальної недостатності центрального походження. Найбільш частими формами порушення дихання. Які викликають підвищення внутрішньо-черепного тиску, являються задишка і розлади ритму, різко знижується ефективність легеневої вентиляції. Зменшуються рО2 і рСО2 в артеріальній і венозній крові, розвивається гіпоксія, респіраторний алкалоз і метаболічний ацидоз.
Зниження рСО2 порушує мікро циркуляцію мозку, заглиблює його гіпоксію і підвищує активність анафобного гліколіза. В результаті накопичуються молочна кислота і Н+, що порушує КЛС спинномозкової рідини і підсилює гіпервентиляцію.
При пошкодження стовбура мозку в області дихального центру (ішемічний або геморагічний інсульт, травма) розвивається нижньостволевий синдром з порушенням дихання, яке появляється зменшенням вентиляції (сповільнене і утруднене дихання, розлади його ритму, зниження рО2 і РСО2 в артеріальній крові, респіраторний і метаболічний ацидоз). Такі порушення скоро закінчуються паралічем дихального центру і зупинкою дихання.
При інтоксикації пригнічується дихальний центр, порушується інервація дихальних м’язів (гіпертонія, судороги, параліч). В результаті розвиваються гіповентиляція, гіпоксія, респіраторний і метаболічний ацетоз. В ранній період після травми в результаті розладу центральної регуляції дихання (пошкодження дихального центру, набряку мозку), трахео-бронхіальної непрохідності (западання язика, рвотні маси, сторонні тіла) і пневмонії (частіше аспвраційна) розвивається гостра дихальна недостатність, яка погіршується підвищенням ПО2 (гіпертермія, судороги, адренергічні реакції).