Принципи коригування дитячих лікарських форм

Матеріали / Принципи коригування дитячих лікарських форм

Сторінка 1

Специфічність смакових відчуттів дитини, негативні емоції на будь-яке втручання медичного працівника, потреба запобігання стресовим реакціям на препарати при застосування їх у педіатрії, вимагають розробки щадної лікарської форми для всіх способів введення субстанцій, тобто завдання коригування негативного впливу постає при створенні будь-яких лікарських форм у педіатрії. Необхідність виправлення смаку, кольору, запаху існує не лише для оральних препаратів. Вона актуальна для очних крапель і крапель для носа, полоскань та змазувань для горла, стоматологічних препаратів.

Але значний обсяг рідких форм серед оральних дитячих ліків найчастіше потребує розв’язання комплексу проблем коригування смаку, запаху, кольору й стерилізації дуже складних за вмістом препаратів. Окрім того, оральні форми потрібно зберігати від впливу середовища травного каналу дитини. У малят слизова оболонка травної системи така ніжна, що рефлекси з неї після прийому оральних препаратів нерідко викликають відригування, блювання, пронос.

Негативна емоційна реакція дитини на ліки часто обумовлюється неприйняттям кольору та її відчуттям смаку й аромату, викликаних у певному відділку головного мозку за рахунок імпульсу від подразнення хроморецепторів слизової носа, сосочків язика та ротової порожнини. Вважають, що механізм смаку і запаху базується на інтерференції між ферментами організму та інгредієнтами лікарського засобу. Окрім головних: гіркого, солодкого, солоного ти кислого смаків для ліків, нерідко спостерігаються відчуття свіжого, металічного, лужного та олійного присмаків.

Усунути небажаний вплив на хворого дозволяє добір коригентів, який проводиться з урахуванням таких вимог до них:

- природність походження;

- відсутність мутагенності, токсичності, канцерогенності;

- стійкість в певних межах рН, під впливом світла, температури, окислювачів або відновлювачів, хімічна сумісність, легкість стандартизації в комплексних препаратах, забезпечення ефекту в незначних концентраціях, добрі технологічні властивості (змішування з будь-якими інгредієнтами лікарської форми), багатофункціональність дії;

- запобігання зміні терапевтичної дефективності (відсутність впливу на всмоктування та інші параметри фармакокінетики) лікарського засобу;

- забезпечення стабільності готового препарату.

Для одержання оптимального сприйняття лікарського препарату пацієнтом, широко використовуються коригенти смаку (сахарозу, лактозу, фруктозу, глюкозу, сорбіт, гліцерин), хоча ступінь підсолоджування у синтетичних речовин значно вища, за одиницю тестування прийнята сахароза.