Гостра ниркова недостатність

Книги / Довідник педіатра (М. Слободян) / Гостра ниркова недостатність

Гостра ниркова недостатність

– поліетіо-логічний синдром, виникає раптово, проявляється порушенням функції нирок, затримкою продуктів азо-тистого обміну, розладами кислотно-основного ста-ну, водно-електролітного балансу, еритропоетино-творення та регуляції артеріального тиску.

Етіологія:

а) преренальні (травми, шок, колапс, втрата крові, гемолітичний криз, опіки, кишкові інфекції, сеп-сис та ін.);

б) ренальні ( гемолітико-уремічний синдром, отруєн-ня, гломерулонефрит, анемія нирок);

в) постренальні (камінці, гематома, пухлина).

Патогенез

: ушкоджуючі чинники призводять до порушення гемодинаміки, зниження артеріального тиску, спазму та тромбозу капілярів і привідних ар-теріол клубочків. Ниркова гемодинаміка знижуєть-ся на 80 % і більше. Виникає ішемія, порушення ту-булярних функцій, погіршується фільтрація.

Клініка.

Виділяють 4 стадії: початкову (шокову); олігоануричну; відновлення діурезу та поліурії; оду-жання. Початкова стадія: спрага, сухість шкіри та слизових, малий діурез, гіпотензія, гемодинамічні розлади, незначна гіперазотемія, гіперкальціємія. Анурична стадія: зменшення діурезу до 100-150 мл на добу, низька густина сечі (1005-1008), погіршен-ня стану, млявість, сонливість, блювання, діарея, набряки, висока азотемія (сечовина до 24-32 ммоль/л, креатинін до 0,3-0,5 ммоль/л), гіперкаліємія (до 6-8 ммоль/л і більше), ацидоз. Стадія поступового відновлення діурезу та поліурії: діурез збільшуєть-ся, зменшується нудота, блювання, зникає гіпер-гідратація, нормалізується артеріальний тиск, лікві-дується гіперазотемія, гіперкаліємія, поліпшується самопочуття. Клубочкова фільтрація та концентра-ційна функції ще залишаються порушеними. Діурез збільшується. Стадія одужання: протягом декілька місяців повністю відновлюється регулююча роль ни-рок. Ускладнення: анемія, набряк легень та мозку, гостра серцево-судинна недостатність, геморагічний синдром та ін. Про незворотність ураження свідчить повна анурія тривалістю понад 14 діб.

Лікування.

У початковій стадії ліквідують дію чинників, призначають протишокову терапію (полі-глюкін, реополіглюкін, 10 % розчин глюкози, фізіо-логічний розчин). Об’єм рідини до розвитку анурії допустимо перевищувати норму в 1,5 раза. Призна-чають преднізолон 2-3 мг/кг маси, або більше в 2-3 рази, еуфілін, фуросемід, манітол. Показані корглі-кон, строфантин, допамін. В олігоануричній стадії добова кількість рідини дорівнює діурезу за попе-редню добу плюс втрата з перспірацією (0,45-1,0 мл на кг на годину). Половина рідини вводиться внутрі-шньовенно, половина ентерально. Вводять 20 % розчин глюкози з інсуліном, глюконат кальцію (1 мл на рік життя), 3-4 % гідрокарбонат натрію (3 мл на кг), манітол, фуросемід. Дієта із зменшенням білка: виключають молоко і тваринні білки. Доцільно при-значити леспенефрил, сорбенти, лужне пиття, ко-карбоксилазу, 1 % розчин АТФ, аскорбінову кисло-ту, антибіотики. Показаний гемодіаліз. Показання до гемодіалізу: збільшення сечовини більше 24 ммоль/ л, приріст більше 5 ммоль/л/добу; добовий приріст креатиніну більше 0,18 ммоль/л; анурія більше 2 діб; гіперкаліємія більше 7 ммоль/л; pH крові менше 7,2; набряк легень або мозку. В період поліурії рідину не обмежують (5 % розчин глюкози, ізотонічний роз-чин натрію хлориду), проводять корекцію гіперкалі-ємії. Диспансерне спостереження 2 роки, щомісяч-ні аналізи сечі і крові, проба за Зимницьким, щоквар-тально біохімічний аналіз крові.