Все про медицину

Роділи


Белладонна (Atropa belladonna L.). Росій­ська назва — белла­донна; місцева — виш­ні песі, вишня вовча, дурман сонний, запридух, зілля сонне, зілля погане, вишня песся, йокшик, красавиця, мадраган, мадрагуля, мадрагуна, матриган, матригуна, матридун, матридуна, матріган, надраголя, надрагуля, німечник, німиця, німиця чорна, одурь сонна, островниця, отровниця, отровниця песя вишня, отруйниця, покшик, райдерево, сонник, царичка, ягода вовча, ягодка бішена.

Багаторічна, дуже отрунна трав'яниста рослина з родини пасльонових (Solanaceae). Стебло прямостояче, заввишки до 1—5 м, знизу пряме, вгорі вилкувато-гіллясте, короткозалозисто-пухнасте. Листки чергові, яйцевидні, загострені, біля основи звужені в корот­кий черешок, цілокраї. Квітки досить великі, поодинокі, рідше пар­ні, розташовані в пазухах листків, у верхній частині буро-фіолетоізі або брудно-пурпурові, ближче до основи зеленувато-жовті або жов­то-бурі. Плід — двогнізда приплющено-куляста блискуча чорна ба­гатонасінна ягода з зеленою чашечкою. Цвіте в червні—липні, плоди дає в липні—серпні.

Росте з листяних лісах між чагарниками, на молодих лісосіках переважно на відкритих місцях на Закарпатті та в Прикарпатті. Природні зарості можна використати як насіннєву базу для селек­ційної роботи.

Застосування. З лікувальною метою використо­вують листки (Folia belladonnae), корені (Radix bella­donnae) і траву (Herba belladonnae). Листки містять в собі алкалоїди, переважно гіосциамін, а також ско­поламін (гіосцин), глюкозид метилескулін, аспарагін, смолисті речовини. Корінь містить до 1.5% алкалоїду, в основному гіосциаміну, глюкозид метилескулін і до 12% дубильних речовин.

З листя белладонни виготовляють фармацевтичні пре­парати—екстракти і настойки, новогаленові препарати, які вживають як болезаспокійливий і протислазматичний засоби при бронхіальній астмі, шлунково-лишкових захворюваннях, а також при отруєнні морфієм. Гіосциа­мін розширює зіниці.

Винний відвар коренів призначають при паркінсо­нізмі.

З коренів і листків одержують атропін.

Збирання. Листки збирають в період цвітіння, в червні—липні, 3—4 рази, в міру їх відростання. Общи­пують біля основи листкової пластинки. Сушать негай­но в тіні.

Коріння збирають звичайно восени (вересень—жов­тень) з рослин другого року. Заготовляють тільки м'я­систі, соковиті, бічні корені, видаляючи дерев'янисту основу головного кореня. Сушать в затінених, добре провітрюваних місцях.

Вся рослина отруйна, що слід враховувати під час її збирання і сушіння: не торкатися носа, очей, губ, а після закінчення роботи мити руки.

Агротехніка. Белладонна вологолюбна рослина. На першому році росте повільно, а на другому І в наступні роки дає потужні кущі і корені. Оптимальні умови проростання насіння коливаються в ме­жах 20—25°С. Сходи розвиваються повільно. Надземна частина рослини повністю відмирає уже при температурі —4—5°, а при по­теплінні знову відростає з кореневої шийки.

Під белладонну, згідно з даними Г. Н. Котукова (1964), слід відводити родючі ділянки, захищені від вітрів і вимерзання з по­мірно підвищеною вологою. Добрі врожаї белладонна дає на окуль­турених грунтах з середнім і легким механічним складом, з міцною структурою. Хороші результати дає в присадибних сівозмінах: ово­чевих, кормових, лучних.

Добрими попередниками е: чистий пар, озимі, що йдуть по удобреному пару, просапні культури, під які вносили добрива.

Обробіток грунту починають з оранки на зяб на глибину 25— 27 см, а на грунтах з мілким орним шаром — на повну його глибину плугом з передплужником. При висіванні белладонни весною пар восени переорюють.

Сторінки: 1 2 3 4 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved