Ахалазія стравоходуСторінка 3
Рентгенокімографія за передаточною пульсацією дає можливість судити про тонус стінки стравоходу, що важливо для диференційної діагностики з іншими захворюваннями.
Рентгенографія - в'ялий, розширений, наповнений контрастом стравохід із клиноподібним звуженням у ділянці НСС.
2. Фіброгастроскопія виявляє потовщення складок слизової оболонки, гіперемію, ерозії і шляхом взяття матеріалу для гістологічного дослідження виключає наявність новоутворень.
3. Манометрія:
а) відсутність або повне рефлекторне розслаблення НСС при ковтанні;
б) підвищення внутрішньостравохідного тиску, відсутність його зниження при ковтанні.
4. Діагностичні фармакологічні проби застосовують для диференційної діагностики функціональних та органічних порушень прохідності стравоходу:
а) нітрогліцерин, амілнітрит покращують проходження вмісту органа в шлунок за рахунок зниження тонусу м'язової оболонки стравоходу і НСС;
б) ацетилхолін, карбохолін проявляють стимулювальну дію на м'язову оболонку стравоходу і НСС.
При ахалазії кардії обидві проби будуть позитивними а при раку стравоходу і його органічному стенозі - негативними.
5. Езофаскопія показана для виключення інших причин захворювання. Виявляє закриття кардії, яке має форму воронки або розетки.
Диференційну діагностику ахалазії кардії проводять з езофагоспазмом, пептичним езофагітом, виразкою стравоходу, доброякісними та злоякісними виразками органа.
Карциноми або лімфоми в ставохідно-шлунковому сполученні здатні імітувати ахалазію (вторинна ахалазія). Вторинна ахалазія характеризується
значною втратою маси тіла, біднішою симптоматикою і меншим розширенням стравоходу у хворих похилого віку.
Уроджена ахалазія кардії. Для неї характерні недостатність перистальтики стравоходу і відсутність (адекватно акту ковтання) розслаблення НСС, що перебуває в стані гіпертонусу.
Лікування
Лікування ахалазії кардії позитивне до того часу, поки не відновиться нормальна функція НСС.
Консервативне лікування:
1. Нітрати, антихолінергічні речовини, в
-адренергічні антагоністи і блока-тори кальцієвих каналів, простагландини можуть покращити стан.
2. Дилатація за допомогою балонного пневматичного кардіодилататора -основний метод лікування ахалазії кардії, який полягає в насильному розтягуванні звуженої ділянки стравоходу.
Показання - можна проводити в будь-якій стадії захворювання. Позитивний ефект - у 95 % хворих.
Протипоказання - варикозне розширення вен стравоходу, виражений езо-фагіт, захворювання крові, яке супроводжується підвищеною кровоточивістю.
Ускладнення - розрив стравоходу, гостра кровотеча, недостатність кардії з розвитком важкого рефлюкс-езофагіту.
Хірургічне лікування призначають 10-15 % хворих.
Показання - неможливість проведення кардіодилатації, відсутність ефекту від повторних курсів кардіодилатації, розрив стравоходу під час кардіоди-латації, ІІІ-ІУ стадії ахалазії кардії за Б.В. Петровським.
Основне втручання - позаслизова кардіодилатація (операція Геллера) із черевного доступу (мал. 9.7).
Найчастіше в лікуванні ахалазії стравоходу використовують модифіковану міотомію за Геллером, яка полягає у виконанні однократного передньо-
бокового повздовжнього розтину м'язів нижнього стравохідного сфінктера. Важливо при цьому визначити довжину розтину.
Необхідно розітнути достатньо м'язи, щоб зменшити вираження дисфагії та одночасно зберегти функцію нижнього стравохідного сфінктера з метою попередити розвиток ятрогенного шлунково-стравохідного рефлюксу.
Частота виникнення шлунково-стравохідного рефлюксу після міотомії в поєднанні з анти-рефлюксними операціями дозволяє максимально попереджувати розвиток шлунково-страво-Мал. 9.7. Міотомія стравоходу за
хідного рефлюксу. Цей спосіб оперативного Геллером.
лікування найбільш ефективний у хворих на ахалазію кардії III стадії. 
