Все про медицину

Роділи


Злукові дивертикули

відносять до тракційних. Вони виникають внаслідок гострого або хронічного запалення в середостінні з подальшим розвитком рубцевих злукових тканин, які фіксуються до стінки стравоходу і витягують її на обмеженій ділянці. Досить часто причиною злукових дивертикулів є туберкульоз.

Патологічна анатомія

Розрізняють повні й неповні дивертикули. Повні дивертикули складаються з усіх шарів стравоходу, а при неповних внутрішні шари випинають через дефект у м'язовій оболонці. Дивертикули середньої третини стравоходу являють собою конусоподібне або округле випинання, частіше передньої або лівої стінки. Дно дивертикула в більшості випадків направлене вверх і зрощене з трахеєю або іншими сусідніми органами, сполучнотканинними злуками. Нерідко в ділянці дивертикулу виявляють круглоклітинні інфільтрації, особливо в тих випадках, коли є запалення (дивертикуліт) внаслідок затримки в порожнині дивертикула залишків їжі. У цих випадках слизова оболонка дивертикула часто гіперемована, набрякла, може бути виразковою.

Клініка

Клініка дивертикулів залежить від їх розміщення і ступеня розвитку.

Фарингоезофагеальні дивертикули (ценкерівські) розвиваються протягом тривалого часу. Декілька років малі дивертикули можуть нічим не проявлятися, але внаслідок подразнення глотки вони викликають печію, дертя, сухість, відчуття стороннього тіла в глотці, кашель і т. ін. При збільшенні розмірів дивертикула і стисненні стравоходу виникає дисфагія, яка зникає або значно

зменшується після випорожнення дивертикула. Внаслідок затримки і розпадання залишків їжі в дивертикулі у хворих з'являється неприємний запах (кокосемія) з рота. Регургітація, або зригування, настає тільки у визначеному положенні хворого (частіше в лежачому) та є причиною аспіріційної пневмонії. При розвитку дивертикула або сегментарного езофагіту виникає біль різної інтенсивності, що іррадіює в потилицю і ділянку лопатки. Більшість хворих поступово пристосовується, підбирає дієту, займає визначене положення, сприяє випорожненню дивертикулу (напруження, зміна позиції тіла).

Біфуркаційні дивертикули, особливо невеликі, звичайно безсимптомні. їх виявляють випадково під час рентгенологічного дослідження. Основними проявами їх можуть бути різного вираження дисфагія, біль за грудниною або в спині, який наростає в міру збільшення розмірів дивертикула. Біль пояснюється явищами дивертикуліту і перидивертикуліту, а також сегментарним езофагітом у ділянці шийки дивертикула і спазмом стравоходу.

Епіфренальні дивертикули невеликих розмірів і при широкій шийці тривалий час не проявляються клінічно. При значних розмірах дивертикула і виникненні дивертикуліту хворі скаржаться на дисфагію, зригування, загруднинний біль і відчуття важкості після їди. Інколи з'являються серцебиття, задишка. У деяких випадках клінічна картина дуже схожа на клінічну картину при ахалазії кардії або грижі стравохідного отвору діафрагми. При випорожненні дивертикула ці симптоми зникають повністю. Абсолютно безсимптомний перебіг епіфреналь-ного дивертикуліту спостерігається рідше, ніж біфуркаційного.

Ускладнення

Ускладнення - дивертикуліт, езофагіт, кровотеча, перфорація, малігніза-ція. Найбільш частим ускладненням є запалення стінки мішка - дивертикуліт. Такі ускладнення, як езофагіт, кровотеча, перфорація мішка дивертикулу з розвитком медіастиніту, емпієми плеври, а також езофаготрахеальної або езофагобронхіальної нориці, стеноз стравоходу, виникнення у дивертикулі поліпа або раку, легеневі ускладнення зустрічаються рідко.

Діагностика

Діагноз "дивертикул стравоходу" встановлюють на основі клініко-рент-генологічного дослідження. Дивертикули малих розмірів можуть не давати виражених клінічних ознак, їх виявляють випадково при застосуванні інструментальних методів дослідження. Під час огляду хворого із ценкерівським дивертикулом інколи можна помітити випинання на шиї (при закиданні голови назад), яке нагадує зоб. Випинання м'якої консистенції і при натисканні зменшується. При натисканні або поштовхуванні над місцем випинання можливе зменшення розмірів, визначення "шуму плеску" після того, як хворий вип'є води і потрясе головою (ознака Купера).

Сторінки: 1 2 3 4 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved