Гострий лактаційний маститСторінка 1
Гострий лактаційний мастит - це запальне захворювання молочної залози, обумовлене бактеріальною інфекцією після пологів і пов'язане з лактацією. У більшості випадків (65-70 %) воно розпочинається через 1-2 тижні після перших пологів.
У сучасних умовах гострий лактаційний мастит характеризується тяжким і довготривалим перебігом, резистентністю до лікувальних заходів та загрожує життю породілей.
Етіологіяі патогенез
Головним етіологічним фактором гострого лактаційного маститу є мікробний, переважно стафілококова мікрофлора (82,6-94,2 %) з домінуючим штамом "золотистий", яка володіє високою вірулентністю.
У період перебування хворих у стаціонарі мікрофлора набуває асоціативного характеру з грамнегативними бактеріями (протей, синьогнійна, кишкова палички), що пов'язано з вторинним інфікуванням операційних ран госпітальними штамами.
В останні роки, у зв'язку з удосконаленням методів мікробіологічних досліджень, вивчають роль неспороутворюючих анаеробів в етіології гострих лактаційних маститів (бактероїдів, пептококів, пепто-стрептококів).
Одним із джерел мікрофлори вважають обсіменіння середовища, яке оточує породіллю, що є проявом сучасного госпіталізму.
Типовим є шлях передачі збудника від немовляти при ссанні, через руки обслуговуючого персоналу, повітря. До головних вхідних воріт відносять тріщини, екскоріації сосків молочної залози.
Виникненню захворювання сприяє ряд факторів: (застій молока, перенесені інфекційні захворювання, екстрагенітальна патологія, анемія, гіповітаміноз, ускладнення вагітності й пологів), які знижують опірність організму до інфекції.
Вирішальна роль у появі маститу належить порушенням імунологічної реактивності організму на фоні стафілококової алергізації, імунних реакцій проти власних білкових компонентів молока.
Основним механізмом розвитку гострого лактаційного маститу є проникнення мікрофлори через тріщини сосків, вивідні протоки молочної залози у молоко та його бурхливе обсіменіння на тлі різкого зниження імунобіоло-гічного захисту й алергізації організму.
Інфекція може проникати через ушкоджену шкіру залози внаслідок травми, екземи, фурункульозу і розповсюджуватись лімфатичними шляхами, викликаючи лімфангіїт, перилімфангіїт, охоплюючи запальним процесом інтер-стиціальну тканину.
Важливим є гематогенний шлях поширення інфекції, особливо при появі вторинних маститів на тлі тяжких септичних захворювань післяпологового періоду.
Вагомим патогенетичним фактором розвитку маститу є порушення лактації, застій молока з його інфікуванням патогенними мікроорганізмами, звурдженням та наступним закупоренням молочних проток жировими клітинами, казеїном.
Молочнокисле бродіння робить епітелій, що вистилає молочні ходи й альвеоли, проникним для інфекції, що пошкоджує міжчасткову сполучну тканину.
Важливого значення надають грубому масажу молочної залози, що в умовах абсцедування інфільтрату призводить до ураження запальних стінок кровоносних судин, утворення крововиливів і тромбофлебітів, видавлювання і розповсюдження гнійного вмісту в тканині молочної залози.
Пропонуємо класифікацію гострого лактаційного маститу (А.Я. Кузнє-цов, 1998), яка відображає клініко-морфологічну форму захворювання, тяжкість перебігу, розповсюдження деструктивного процесу в молочній залозі, ускладнення та інтенсивність лактації.
Комплексна класифікація
I. За клініко-морфологічною формою:
1 - серозний; 2 - інфільтративний; 3 - серозно-інфільтративний; 4 - гнійний (абсцедивний, гнійно-інфільтративний, флегмонозний, гнійно-некротичний); 5 -гангренозний (гангренозно-некротичний, літичний); 6 - змішаний.
II. За локалізацією та глибиною ураження:
1 - лівобічний, правобічний, двобічний; 2 - субареолярний; 3 - підшкірний; 4 -інтрамамарний; 5 - ретромамарний; 6 - змішаний; 7 - тотальний (панмастит).
III. За характером ураження:
1 - дифузний; 2 - вогнищевий (моновогнищевий, полівогнищевий).
IV. За розповсюдженістю:
1 - в межах 1-го квадранта; 2 - в межах 2-х квадрантів; 3 - в межах 3-х або 4-х квадрантів.
V. За клінічним перебігом:
1 - латентний; 2 - ареактивний; 3 - гіперергічний; 4 - блискавичний; 5 - рецидивний.
VI. За тяжкістю перебігу:
1 - легкий; 2 - середньої тяжкості; 3 - тяжкий; 4 - вкрай тяжкий (термінальний).