Процес кровообігу та лімфообігу

Матеріали / Процес кровообігу та лімфообігу

Сторінка 3

Кров'яний тиск у людини вимірюють у плечовій артерії, співставляючи його з атмосферним. Для цього на плече одягають гумо­ву манжетку, сполучену з манометром. У манжетку нагнітають по­вітря, поки пульс на зап'ястку не зникне. Це означає, що плечова артерія стиснута більшим зовнішнім тиском і кров через неї не те­че. Потім, поступово випускаючи повітря з манжетки, слідкують за появою пульсу. В цей момент тиск в артерії стає трохи більшим, ніж тиск у манжетці, і кров, а разом з нею і пульсова хвиля по­чинають доходити до зап'ястка. Показ манометра в цей час і буде характеризувати кров'яний тиск у плечовій артерії.

6. Швидкість руху крові залежить не тільки від різниці тисків, але й від ширини кровоносного русла. Хоч аорта е найширшою су­диною, але вона одна в організмі і через неї протікає вся кров, що виштовхується лівим шлуночком. Тому швидкість тут найбільша (див. табл. 1). По мірі розгалуження артерій їх діаметр стає мен­шим, проте загальна площа поперечного перерізу всіх артерій зростає і швидкість руху крові зменшується. Загальна ширина просвіту всіх капілярів у 500—800 разів більша ширини аорти, отже, швид­кість кровотоку в капілярах у стільки ж разів повільніша, ніж в аорті. Вени по дорозі від капілярів зливаються, їх кількість і за­гальна площа поперечного перерізу зменшується, а швидкість руху крові в порівнянні з капілярами зростає. З таблиці також видно, що ¾ всієї крові знаходиться у венах. Це пов'язане з тим, що тон­кі стінки вен здатні легко розтягатись і тому вони можуть вміщу­вати значно більше крові, ніж відповідні артерії.

Кількість крові, що протікає за одиницю часу через судини, дорівнює добутко­ві швидкості руху крові на площу поперечного перерізу судин. Ця величина є однаковою для всіх частин кровоносної системи: скільки крові виштовхує серце в аорту, стільки її протікає через артерії, капіляри та вени і стільки ж повертається назад до серця.

Кровопостачання органів змінюється в залежності від їх потреб завдяки описаному вище перерозподілу крові. Але цей перерозподіл може бути ефективним лише за умови, якщо тиск в артеріях не змінюється. Однією з основних функцій нервової регуляції кровообігу є підтримання постійного кров'яного тиску. Ця функція здійснюється, рефлекторно.

В стінці аорти і сонних артерій є рецептори, які дужче подраз­нюються, коли кров'яний тиск зростає вище нормального рівня. Збу­дження від цих рецепторів іде до судинорухового центра, розта­шованого в довгастому мозку, і гальмує його роботу. Від центра по симпатичних нервах до судин і серця починає надходити слабше збудження, ніж раніше, і кровоносні судини розширюються, а серце послаблює свою роботу. Внаслідок цих змін кров'яний тиск знижує­ться. А якщо тиск чомусь упав нижче норми, то подразнення рецепторів припиняється зовсім і судиноруховий центр, не одержуючи гальмівних впливів від рецепторів, посилює свою діяльність: поси­лає до серця і судин більше нервових імпульсів у секунду, судини звужуються, серце скорочується частіше і сильніше, кров'яний тиск підвищується.