Дерматози з невідомою етіологієюКниги / Хвороби шкіри в практиці сімейного лікаря / Інфекційні хвороби / Дерматози з невідомою етіологієюСторінка 1
ВІТИЛІГО
Етіологія
не відома, патогенез недостатньо вивчений. У виникненні і розвитку хвороби мають значення стресові ситуації, синдром мальабсорбції, зниження в крові концентрації міді, цинку і заліза, пригнічення функції ферментів, які беруть участь у меланогенезі тощо. Приблизно 1 % населення страждає на вітиліго. Хвороба на загальний стан організму не впливає, а є лише косметичним дефектом. У її розвитку мають значення спадкові і провокуючі чинники: стреси, травма, тяжкі хвороби, сонячні опіки.
Клініка.
На будь-яких ділянках шкіри (частіше на обличчі, кистях, у складках) утворюються молочно-білі плями з чіткими контурами, облямовані зоною гіперпігментації різної вираженості. Волосся в ділянці плям теж депігментоване. У випадках прогресування процесу з'являються нові вогнища, площа старих збільшується, білі плями можуть зливатися, утворюючи дифузні ураження, іноді значних розмірів, на тлі яких вкраплені окремі острівці нормально пігментованої шкіри (фото 105). Хвороба не спричиняє суб'єктивних відчуттів. Під впливом УФО плями швидко червоніють і на них можуть з'являтись навіть бульозні елементи (сонячні опіки). Вітиліго може комбінуватись із невусом Сеттона (периневусне вітиліго).
Розвиток періорального вітиліго
можуть спричинити зубні пасти, в складі яких є коричний альдегід. При заміні зубної пасти вітиліго регресує. Повну депігментацію шкіри може спричинити контакт із фенолами, катехінами, гідрохіноном, монометилом, моноетилом. Таку депігментацію шкіри неможливо відрізнити від справжнього вітиліго.
Диференційний діагноз
проводять із ахроматичним невусом, сифілітичною лейкодермою, псевдолейкодермою після регресу різнокольорового пітиріазу, простого лишаю.
Лікування.
Використовують впродовж тривалого часу 1 % розчин сульфату міді по 15-20 крапель тричі на день після їди, в окремих випадках ефективні середні дози кортикостероїдів, допегіт, фенілаланін з наступним УФ -опромінюванням вогнищ, фотохіміотерапія. За наявності окремих вогнищ — втирання кортикостероїдних мазей впродовж 3-х місяців, мелагенін-плюс, декоративна косметика. Успіхові у
лікуванні вітиліго може сприяти виявлення та лікування супровідної патології внутрішніх органів.
Профілактика
не розроблена.
СЕБОРЕЙНИЙ КЕРАТОЗ (KERATOSIS SEBORRHEICA)
Синоніми.
Стареча (себорейна) кератома, стареча бородавка. Себорейний кератоз розглядають як доброякісну епітеліальну пухлину.
Етіологія.
Хвороба спадкова, однак перші елементи висипки з'являються тільки після 30 років.
Клініка.
На шкірі обличчя, тулуба, рук спочатку виникають плями жовто-коричневого забарвлення, які згодом стають темнішими, аж до чорного кольору. Під збільшувальним склом на поверхні плям можна побачити множинні маленькі заглибини (як наперсток). Через певний час плями перетворюються у випуклі бляшки, наче приклеєні до шкіри, поверхня набуває бородавчастого вигляду, блищить, наче змащена салом, під збільшувальним склом можна виявити рогові кісти (фото 106). Іноді утворюються горбисті темні вузли. Кількість елементів різна — від поодиноких до сотень.