Все про медицину

Роділи


Клінічні прояви. Інкубаційний період холери від декількох годин до 2—3 діб. У більшості інфікованих захворювань протікає безсимптомно або можлива легка діарея. При клінічно виражених випадках захворювання характеризується загальним нездужанням, болями в животі, діареєю, блювотою. Випорожнення мають характерний вид «рисовий відвар» і «рибний» запах. У розвитку хвороби розрізняють кілька форм захворювання: https://24openbet.com онлайн казино без комиссии за депозит и вывод.

легка

середньої ваги

важка

холерний алгід.

У важкій формі захворювання в хворого починається гіповалемічним шоком, що приводить до зниження артеріального тиску, серцевій недостатності і порушенню свідомості. У IV ступені дегідратації різко знижується температура тіла до 35—34°С, хворі вже знаходяться без пульсу і тиску. У цій стадії припиняється понос і блювота, починається прискорений, різкий подих, риси осіб загострюються.

Тривалість цих проявів залежить від вчасно проведеного лікування. При відсутності лікування хворий може вмерти.

Після перенесеного захворювання залишається нетривалий імунітет, можливі випадки повторного зараження.

Профілактика холери спрямована на виконання санітарно-гігієнічних вимог і проведення карантинних заходів. Для специфічної профілактики застосовують холерну убиту вакцину і холерну комбіновану вакцину, що складається з двох компонентів — Про-антигену холерного вібріона і холерогена-анатоксина.

Лабораторна діагностика. Матеріалом для дослідження є випорожнення, жовч, блювотні маси, секційний матеріал, вода, стічні води, змиви з об'єктів навколишнього середовища, харчові продукти і т. д.

Найкраще брати патологічний матеріал від хворого до початку антибактеріальної терапії. Для посіву використовують рідкі середовища збагачення, лужний МП А, елективні та диференційно-діагностичні середовища.

Дослідження проводять у кілька етапів.

I етап. Матеріал засівають у пептонну воду на 6—8 годин, на лужний агар чи на одне з елективних середовищ.

II етап. Через 6—8 годин після початку дослідження вивчають характер росту в пептонній воді, відкіля висівають збудника на лужний агар і друге середовище нагромадження.

III етап. Через 14 годин після початку дослідження вивчають ріст на другому середовищі нагромадження, роблять висів із другого середовища нагромадження на лужний агар. З чашок відбирають колонії для подальшого дослідження і пересівають їх на середовище Клиглера.

IV етап. Через 18—24 години після початку дослідження відбирають підозрілі колонії з застосуванням проби на індофенолоксидазу (за допомогою реагенту чи індикаторних папірців). Підозрілі колонії досліджують у реакції аглютинації на склі з 01-антисивороткою, а також із сироватками Огава та Інаба.

З культур готують мазки для фарбування по Граму і далі проводять біохімічну ідентифікацію вирослих бактерій.

Правила забору матеріалу від хворого холерою. Збір матеріалу виробляється в стерильний скляний посуд із середовищем збагачення (лужна 1% пептонна вода) за допомогою ватяних тампонів. Досліджуваний матеріал варто брати до призначення АБ, тому що через 1—2 години після їх прийому кількість вібріонів зменшується, а через 1—3 доби взагалі не виявляється.

Кількість матеріалу залежить від клінічних проявів. При важкій формі— 0,1— 0,5 мл на 50 мл пептонної води, при легких — 1—2 г випорожнень.

При дослідженні на вібріононосійство — попередньо сольове проносне (щоб одержати рідкі випорожнення з верхніх відділів кишечнику).

У лабораторію матеріал доставляють не пізніше, ніж через 3 години від моменту забору, позитивну відповідь можна одержати через 18—48 годин.

Список використаної літератури

1. Л.Б. Хазенсон, Н.А. Чайку: Імунологічні основи діагностики і епідемологічного аналізу кишкових інфекцій. "Медицина", 1987.

2. В.Д. Тімаков, В.С. Левашев, Л.Б.Борисов: Мікробіологія. "Медицина", 1983.

Сторінки: 1 2 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved