Сечовидільна система, її функціональне значення

Матеріали / Сечовидільна система, її функціональне значення

Сторінка 4

Кількість, склад, властивості сечі.

За добу людина виділяє в середньому приблизно 1,5 сечі, але ця кількість непостійна. Діурез зростає після надмірного пиття, вживання білка; продукти розпаду, якого стимулюють сечоутворення.

Вдень сечі утворюється більше ніж вночі. Зменшення сечоутворення вночі зв’язано з зниженням д-сті організму під час сну, з деяким падінням величини артеріального тиску. Нічна сеча темна і більш концентрована.

Колір. Сеча прозора рідина світло-жовтого кольору, При відстоювання в сечі випадає осадок, який складається з солей і слизі, з легким запахом аміаку.

Реакція. Сеча здорової людини переважно слабко кисла. рН її коливається від 5,0 до 7,0. Вона може змінюватися в залежності від харчових продуктів.

Відносна густина. Дорівнює 1,015-1,020. Залежить від кількості прийнятої рідини або від наявності в сечі твердих речовин. В ній міститься 95% води і п’ять процентів твердих речовин.

Склад. Нирки є основним органом виділення з організму азотистих продуктів розпаду білка, сечовини, сечової кислоти, аміаку, пуринових основ, креатиніну, індикану. В нормальній сечі білок відсутній або визначаються тільки його сліди (не більше 0,03%). Поява білка в сечі (протеїнурія) свідчить про захворювання нирок. Серед органічних з’єднань небілкового походження в сечі зустрічаються: солі щавлевої кислоти. Які поступають в організм з їжею, молочна кислота, яка може виділятися після м’язової роботи, кетонові тіла, які утворюються при перетворенні в організмі жирів в цукор.

Глюкоза появляється в сечі тільки в тих випадках коли її вміст в крові різко збільшується (гіперглікемія). Виведення цукру з сечою називається глюкозурією. Поява еритроцитів в сечі (гематурія) спостерігається при захворюваннях нирок і сечовивідних органів.

В сечі здорової людини містить пігменти (уробілін, урохром, які визначають її жовтий колір). Ці пігменти утворюються з білірубіна жовчі в кишечнику, нирках і виділяються ними.

З сечею виводяться білки, певна кількість неорганічних солей, (біля 15-25 г за добу), з організму ексретується хлорид натрію, хлорид калію, сульфати, фосфати.

Зміна фізико-хімічних властивостей сечі свідчить про якість порушення в організмі.

Напр., виділення темно-жовтої або зеленуватої сечі говорить про порушення функції печінки.

Сеча „м’ясних помиїв” – про серйозні захворювання сечових органів. Поява білка в сечі свідчить про запальні захворювання нирок. поява цукру в сечі свідчить про цукровий діабет.

Різкі зсуви в кислотно-лужній рівновазі можуть сприяти утворенню каменів (сечо-камяна хвороба).

Під впливом деяких ліків і харчових продуктів може змінюватися колір сечі. Вона стає червона від буряка і амідопіріна, яскраво-жовтою від акрі хіна, біоміцину.

Тому дослідження (аналіз) сечі має велике значення в розпізнанні багатьох захворювань, а саме встановити порушення функції нирок, деякі зміни в обміні речовин, які пов’язані з порушенням функцій різних органів.

Аналіз включає таке вивчення і дослідження мікроскопічного осаду (наявність формених елементів крові – лейкоцитів, еритроцитів і інших клітин).

Питання, які виносяться на заняття по темі: „Сечовидільна система. Нирки, сечовидільні шляхи”.

1. Значення сечових органів. Перерахувати сечові органи.

2. Участь інших органів в виділенні.

3. Значення нирок.

4. Латинська і грецька назва нирок.

5. Місце розміщення нирок.

6. Оболонки нирок. як покриті нирок черевиною?

7. Форма нирки, її поверхні, краї і кінці.

8. Ворота нирки: дати визначення, що проходить через нирку?

9. Ниркова пазуха; дати визначення, що знаходиться в ній?

10. Будова стінки ниркових чашок і миски.

11. Що знаходиться позаду нирок?

12. Які органи лежать спереду правої і лівої нирок?

13. Що являється фіксуючим апаратом нирок?

14. Дві речовини нирок: назва, взаємне розміщення.