Практична стоматологія

Матеріали / Практична стоматологія

Сторінка 4

1. фіброзний

2. гранулюючий

3. грануломатозний

III.Загострений хронічний періодонтит

Періодонтити викликають важкі ускладнення не тільки щелепно-лицевої області, але й внутрішніх органів і систем, і як хронічне вогнище інфекції - сенсибілізує організм і веде до виникнення алергічних станів. При лікуванні гострих і загострених форм періодонтиту:

1. роблю анестезію

2. проводжу препаровку зуба (доступ до порожнини рота має бути широким, щоб вільно витікав ексудат)

3. механічну обробку кореневого каналу проводжу під ванночкою з антисептика (розчин полісорбу, дімексиду, хлоргекседин з тріхополом).

Поступово видаляю путридні маси, змінюючи інструменти на стерильні, для того, щоб не інфікувати верхівку. Якщо відтік через кореневий канал недостатній, то роблю послаблюючий розріз (при наявності підясневого, піднадкістичного абсцесу). Обов'язково треба вплинути на мікрофлору макро- і мікроканальців, зменшити запалення, сприяти регенерації. Тому для хімічної обробки використовую різні ферментні препарати (террілітін, хімопсин, антисептики: 0,06% р-н хлоргексидину, розчин дімексиду, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекисю водню, антибіотики). Залишаю зуб відкритим, назначаю полоскання з розчином соди і солі. Лікування хронічних періодонтитів проводжу в одне відвідування.

Лікування гострих і загострених хронічних періодонтитів - в 2–3-4 сеанса.

Крім місцевої терапії, підключаю загальну, при явищах загальної токсикації назначаю десенсибілізатори (дімедрол, піпольфен, тавегіл), при необхідності - антибіотики і сульфаніламіди.

При лікуванні гострих і загострених хронічних періодонтитів в 2-й сеанс:

- спостерігаю значне стихання гострих явищ (немає болю, відсутня перкусія, пальпація)

- знову ретельно промиваю кореневі канали розчинами антисептиків

- у каналах залишаю відтиснуті стерильні турунди, змочені розчином антисептика

- зуб закриваю тимчасовою пов'язкою

В третє відвідування (через 1-2 дні)

- проводжу медикаментозну обробку кореневих каналів,

- пломбую канали на рівні верхівкового отвору

Досить непогані віддалені результати спостерігаю при лікуванні періодонтитів ендометазоном. Гранулююча або грануломатозна форма уже через 6-8 місяців переходить у хронічну фіброзну (незначне розширення або звуження періодонтальної щілини).

Коли зуб не витримує герметизму, особливо успішно застосовую сорбенти, р-н чайного масла, камфокрезол.

Показання до випалення зубів при періодонтиті

Абсолютні:

1. Наростання гострих запальних явищ, не зважаючи на лікування

2. Навколокореневі кисти

3. Коли зуб є причинним у виникненні остеомієлітів чи одонтогенних флегмон

4. Періодонтитні зуби (III ст. рухомості)

Відносні:

1. Багаторазові загострення періодонтитів в зубах з погано прохідними каналами

2. Погана проходимість каналу

3. Поломка інструменту

4. Наявність перфорації

5. Захворювання пародонту

Найбільш складними для діагностики і лікування в терапевтичній стоматології вважаю захворювання СОПР і тканин пародонту. Вони вимагають ґрунтовних теоретичних знань, відповідних умінь, навиків логічного мислення.

В роботі використовую таку класифікацію захворювань тканин пародонту:

І. Класифікація гінгвітівітів

Форми:

- катаральна

- гіпертрофічна