Пам'ять. Загальна характеристика пам'яті

Матеріали / Пам'ять. Загальна характеристика пам'яті

Сторінка 12

Встановлено, що коли учнів спеціально навчати смислового групування тексту, як прийому запам'ятовування, то навіть учні І класу успішно справляються з цим завданням. Коли такого нав­чання немає, осмислено запам'ятовувати не вміють не тільки мо­лодші школярі, а й учні більш старших класів.

Другим прийомом, що сприяє розвитку осмисленого запам'я­товування, є співвіднесення, зв'язування нового матеріалу із за­своєним раніше. Завдяки цьому прийому нові знання засвоюють­ся свідомо, у відповідній послідовності й системі. Однак без допомоги вчителя молодші школярі самостійно не справляються з таким завданням.

Оволодіння прийомами осмисленого запам'ятовування відбу­вається найуспішніше в тих випадках, коли молодші школярі при вивченні предмета використовують наочні посібники: моделі, ма­люнки, схеми і т. д.

Важливо виховувати в дітей настанову на тривале збереження в пам'яті навчального матеріалу. Виховання настанови на міцні­ше запам'ятовування пов'язане з постійною і систематичною перевіркою знань не тільки з виучуваного в даний момент матеріа­лу, а й з того матеріалу, який вивчався раніше.

Продуктивність пам'яті залежить від ступеня розвитку само­контролю у молодших школярів, від уміння перевіряти себе, пере­віряти, наскільки повно й точно збереглося в пам'яті те, що заучу­валось.

Відповідно до загального розвитку особливості самоконтроль при запам'ятовуванні і відтворенні в учнів І—II класів істотно відрізняється від самоконтролю в школярів третіх класів. В уч­нів І—II класів самоконтроль розвинутий дуже слабо, і вони, як правило, не вдаються до нього в процесі запам'ятовування. До­свідчені вчителі, що працюють у початкових класах, добре зна­ють, що учнів І—II класів особливо ретельно треба перевіряти, не довіряючи їхньому самостійному контролю. Про недостатній розвиток самоконтролю молодших школярів свідчать часті про­хання до старших перевірити, як вивчено задані уроки. Діти не тільки не вміють себе перевіряти, а часто й не розуміють, вивчи­ли заданий урок чи ні.

У тих випадках, коли школярі І—II класів удаються до само­контролю при заучуванні, вони звертають свою увагу при само­перевірці тільки на повноту запам'ятовування, на те, щоб нічого не пропустити. Коли ж їх запитують на уроках, з'ясовується, що дуже часто вони не можуть розповісти те, що заучували вдома. Діти цілком щиро запевняють учителя в тому, що старались, ба­гато читали, довго вчили.

В учнів третіх класів є істотні якісні зрушення в розвитку самоконтролю. Протягом трьох років навчання школярі поступово оволодівають необхідними вміннями, навичками й прийомами самоконтролю засвоєння знань. Самоперевірка при запам'ятову­ванні в школярів третіх класів набуває все активнішого й сві­домішого характеру.

[1] Павлов И. П. Поли. собр. соч., т. III, кн. 2. М.—Л., Изд-во АН СССР, 1351, с. 325

[2] Станиславский К- С. Собр. соч. в 8-ми т, т 2 М., Искусство, 1954, с 217