Анатомофізіологічні особливості підшлункової залози

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Гострий панкреатит / Анатомофізіологічні особливості підшлункової залози

Сторінка 1

Підшлункова залоза (pancreas) - довгастий плоский орган приблизно трикутної форми на поперечному розрізі. Вона розміщена за очеревиною на рівні І-ІІ поперекових хребців, від низхідної частини дванадцятипалої кишки до внутрішньої поверхні селезінки, довжина її - 10-23 см, ширина - 2-9 см. Має голівку, тіло та хвіст. Голівка підшлункової залози розташована у місці вигину дванадцятипалої кишки, тіло на рівні ІІ поперекового хребця, хвіст досягає передньої поверхні нирки і доходить до селезінки (мал. 5.1). Між задньою поверхнею підшлункової залози і хребтом розміщені поперекова частина діафрагми, черевна аорта, нижня порожниста вена, початок ворітної вени, верхні мезентеріальні судини і сонячне сплетення. По верхньому краю залози розташована селезінкова артерія, а по задній поверхні - вена (мал. 5.2). Спереду підшлункова залоза прикрита шлунком і печінкою: її голівка відповідає розміщенню воротаря, жовчна протока проходить ззаду голівки.

Підшлункова залоза має часточкову будову і складається з клітинних елементів, котрі містять залозисті міхурці, які виділяють секрет у вузький просвіт, звідки він потрапляє в протоку.

Мал. 5.2. Топографічна анатомія ворітної вени:

1 - ворітна вена; 2 -селезінкова вена; 3 - нижня брижова вена; 4 - верхня брижова вена; 5 -нижня підшлунково-дванадцятипала передня вена; 6 - передня нижня підшлунково-дванадцятипала вена.

Мал. 5.1. Топографія підшлункової залози:

1 - голівка; 2 - перешийок; 3 -тіло; 4 - хвіст; 5 - дванадцятипала кишка; 6 - аорта; 7 - верхня вена брижі; 8 - верхня артерія брижі; 9 - селезінка; 10 - гачкоподібний відросток.

Загальна протока відкривається в низхідну частину дванадцятипалої кишки поряд із жовчною протокою, а у 1525 % випадків з'єднується з нею у великий дуоденальний сосок.

Крім згаданих клітин, у підшлунковій залозі є скупчення маленьких багатогранних клітин, тісно пов'язаних з капілярними судинами - острівцями Лангенгарса без відвідних проток, з внутрішньосекреторним апаратом підшлункової залози.

Кровопостачання

Підшлункова залоза має багато судин.

Вени відповідають артеріям і належать до портальної системи. Крім ганглінозних клітин, які закладені в паренхімі підшлункової залози, до неї йдуть нервові пасма від сонячного сплетення (мал. 5.3).

Мал. 5.3. Кровопостачання підшлункової залози: 1 - загальна жовчна протока; 2 - ворітна вена; 3 - нижня порожниста вена; 4 - аорта; 5 - артерія селезінки; 6 - вена селезінки; 7 -жовчний міхур; 8 - шлунково-дуоденальна артерія; 9 - додаткова протока підшлункової залози; 10 - додаткова ампула; 11 -великий сосок дванадцятипалої кишки; 12 - голівка підшлункової залози; 13 - верхня брижова вена; 14 - верхня брижова артерія; 15 - гачко-подібний відросток підшлункової залози; 16 - тіло підшлункової залози; 17 - головна протока підшлункової залози; 18 - хвіст підшлункової залози.

Іннервація

В іннервації підшлункової залози беруть участь і пасма блукаючого нерва. Іннервація власних залозистих клітин відрізняється від іннервації клітин острівців Лангенгарса. Підшлункова залоза має велику кількість лімфатичних судин, інтимно зв'язаних анастомозами з лімфатичними судинами сусідніх органів - дванадцятипалої кишки і жовчних шляхів, шлунка, брижі.

Підшлункова залоза не має капсули, її оточує лише щільна сполучна тканина, яка віддає численні перегородки між часточками (Н.І. Лепорський).

Зовнішня секреція - виділення в кишечник панкреатичного соку, який містить ферменти, що утворюються в підшлунковій залозі під впливом їжі залежно від її характеру.