Анатомофізіологічні особливості підшлункової залози

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Гострий панкреатит / Анатомофізіологічні особливості підшлункової залози

Сторінка 5

Мал. 5.4. Основні типи пошкодження підшлункової залози:

а - поперечний розріз нормальної залози; б - набрякова форма; в - периферійний некроз підшлункової залози; г - тотальне пошкодження і некроз підшлункової залози із залученням навколишньої тканини.

Перша (початкова) фаза серозного, а потім геморагічного набряків змінюється фазою некрозу, після чого настає фаза розплавлення та секвестрації мертвих ділянок залози і заочеревинної клітковини. Патологічний процес пошкоджує і ендокринну частину підшлункової залози, а при розповсюдженому некрозі може призвести до появи гострого цукрового діабету.

Некротичний процес може поширюватись по заочеревинній клітковині, пошкоджувати задню стінку шлунка, поперечно-ободову кишку, діафрагму з наявністю гострого перитоніту. В 15-20 % випадків некротичного панкреатиту ймовірним є виникнення супровідного плевриту або перикардиту. Якщо патологічний процес закінчується у фазі набряку, то морфологічні зміни можуть мати зворотний розвиток з повною реституцією паренхіми. У тих випадках, коли набряк обмежується невеликою ділянкою некрозу, утворюється інфільтрат. У фазі розплавлення некротичних тканин (через 3-7 днів після виникнення) і їх секвестрації (через 2-3 тижні) на місці некрозу утворюються екстра- та інтрапан-креатичні кісти. Пізніше в умовах гнійно-гнильної інфекції патологічний процес переходить у гнійно-некротичний, у тому числі й при розміщенні некрозу зовні залози. При паренхіматозному некрозі на місці гематоми розвивається заочеревинна флегмона, а на місці жирових некрозів утворюються парапанкреатичні гній-2 - під лівим куполом діафрагми; 3 - в ділянці хвоста ники, які можуть бути причиною підшлункової зшіозщ