Все про медицину

Роділи


Серцева недостатність

– це нездатність се-рця забезпечити серцевий викид, який достатній для метаболічних потреб тканин організму. Наслідком серцевої недостатності є недостатність кровообігу.

Етіологія:

кардит, кардіоміопатії, вроджені вади серця, порушення ритму та провідності, різні поза-серцеві причини (тиреотоксикоз, глікогенози, гіпо-ксії різного генезу, артеріальна гіпертензія та ін.).

Патогенез.

Головним фактором у патогенезі се-рцевої недостатності є зниження скоротливої здат-ності міокарда. Розпізнають два типи механізму зни-ження скоротливої здатності міокарда: енергетич-но-динамічну недостатність, яка спостерігається при кардитах, гіпоксії, порушеннях обміну та гемодина-мічну недостатність, яка зустрічається при вродже-них і набутих вадах серця.

Виділяють два типи серцевої недостатності: си-ндром малого серцевого викиду (гостра серцева недостатність) і застійну серцеву недостатність ( хро-нічна серцева недостатність). В організмі виникають механізми компенсації у вигляді активації симпати-ко-адреналової системи, збільшення сили скорочен-ня серця, гіпертрофії міокарда. При декомпенсації розвивається тканинна гіпоксія, задишка, накопичен-ня у тканинах недоокислених продуктів метаболіз-му, порушення мікроциркуляції і збільшення прони-кності судин, затримка натрію і води. Все це призводить до збільшення об’єму циркулюючої крові і венозного тиску. Спостерігаються набряки та незво-ротні дистрофічні зміни у тканинах і органах.

Клінічні прояви.

Гостра серцева недостатність (синдром малого серцевого викиду) найчастіше спо-стерігається у дітей раннього віку при тяжких інток-сикаціях, інфекційних захворюваннях, отруєннях, тяжких аритміях, в термінальних стадіях хронічної серцевої недостатності. Розрізняють гостру лівошлу-ночкову, правошлуночкову та тотальну серцеву не-достатність.

При лівошлуночковій недостатності розвиваєть-ся приступ ядухи з утрудненим неефективним вди-хом (серцева астма). Спостерігається задишка, ка-шель з пінистим харкотинням, блювання, неспокій. Шкірні покриви бліді, акроціаноз, холодний липкий піт, пульс частий, малого наповнення. Тони серця ослаблені, акцент II тону над легеневою артерією. В легенях вислуховують вологі хрипи. При набряку легень стан ще тяжчий. Ціаноз посилюється, свідо-мість затьмарена, потім виникає гіпоксична кома, судоми. Дихання стає переривчасте, може наступи-ти зупинка дихання та серцевої діяльності. Розріз-няють три стадії лівошлуночкової недостатності. Перша стадія характеризується збільшенням час-тоти серцевих скорочень на 15-30 %, частоти ди-хання - на 30-50 %. При другій стадії частота сер-цевих скорочень збільшується на 30-50 %, частота дихання на 50-70 %, виражений акроціаноз, вологі хрипи в легенях. Третя стадія характеризується вкрай тяжким станом, частота серцевих скорочень збільшується на 50-60 % і більше, а частота дихан-ня – на 70-100 % і більше. Відмічається олігурія, анурія, зниження систолічного і діастолічного тиску.

Гостра правошлуночкова недостатність розвива-ється при зниженні скоротливої здатності міокарда правого шлуночка. Внаслідок цього виникає застій у великому колі кровообігу. Спостерігають блідість шкірних покривів з акроціанозом, задишку, тахікар-дію, ослаблені тони серця, ниткоподібний пульс. Виявляють набухання вен, пастозність, одутле об-личчя, збільшення печінки, набряки на ногах, попе-реку, деколи асцит, гідроторакс. При гострій право-шлуночковій недостатності також розрізняють три стадії. При першій стадії збільшується частота сер-цевих скорочень і частота дихання, спостерігаєть-ся збільшення печінки на 2-3 см, набряки відсутні. Друга стадія характеризується збільшенням часто-ти серцевих скорочень, частоти дихання, збільшення печінки на 3-5 см, пастозністю тканин, набуханням шийних вен, появою набряків і олігурії. Третя стадія включає в себе значне збільшення серцевих скоро-чень (на 50-60 %), частоти дихання (на 70-100 %), гепатоспленомегалію, значні набряки, прояви ана-сарки, анурію, зниження артеріального тиску.

Сторінки: 1 2 3 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved