Серцева недостатністьКниги / Довідник педіатра (М. Слободян) / Захворювання серцево-судинної системи / Серцева недостатністьСторінка 2
Тотальна серцева недостатність розвивається при зниженні скоротливої здатності міокарда обох шлуночків. Зазвичай, спочатку виникають ознаки лівошлуночкової недостатності, потім приєднуєть-ся правошлуночкова недостатність.
Хронічна серцева недостатність (застійна серце-ва недостатність) обумовлена не тільки зниженням серцевого відтоку (післянавантаження), а й немож-ливістю серця упоратись з венозним притоком (пе-реднавантаження). Як правило, виникає тотальна серцева недостатність і розпізнають 4 стадії недо-статності кровообігу. При І стадії ознаки недостатно-сті у спокої відсутні, а виникають після фізичного на-вантаження. У дітей старшого віку виявити недоста-тність кровообігу допомагає проба 5 за Шалковим (почастішання серцебиття більше 25 % від вихідно-го рівня, не підвищується пульсовий тиск, частота серцевих скорочень і тиск не нормалізуються через 3-5 хвилин після навантаження). При ІІ А ступені не-достатності клінічні ознаки спостерігаються у спокої: невелика задишка (не більше 50 %), помірна тахіка-рдія (не більше 10-15 %), акцент II тону над легене-вою артерією, незначне збільшення печінки, помірне розширення тіні серця. Другий Б ступінь недостатно-сті характеризується значною задишкою (частота дихання на 50-70 % вище норми), тахікардією (час-тота пульсу на 15-25 % вище норми), застійною пне-вмонією, гепатомегалією, наявністю набряків, асци-ту, значним збільшенням розмірів серця. При ІІІ сту-пені недостатності кровообігу відмічається значна задишка (частота дихання на 70-100 % вище нор-ми), тахікардія (частота пульсу на 30-40 % і більше перевищує норму), вологі хрипи на легенях, вели-ка, щільна печінка, іноді збільшена селезінка, на-бряки, асцит, анасарка, кахексія.
Параклінічні методи дослідження: ЕКГ, рентге-нографія органів грудної клітки, ехокардіографія.
Принципи лікування серцевої недостатності:
1. Обмеження фізичної активності (ліжковий ре-жим, харчування зцідженим грудним молоком, седативні засоби).
2. Оксигенотерапія.
3. Збільшення скоротливої здатності міокарда. З цією метою використовують серцеві глікозиди.
Препаратом вибору є дигоксин. Дигіталізацію при хронічній недостатності проводять у два етапи. Спо-чатку призначають половину дози насичення, через 12-24 години – ¼ дози насичення. На ІІ етапі призна-чають підтримувальну дозу, яка дорівнює 1/8 дози насичення кожні 12 годин (добова доза складає ¼ дози насичення). Доза насичення при внутрішньо-му застосуванні дигоксину складає: до 2 –х років – 0,025 –0,035 мг/кг; у дітей після 2-х років – 0,01-0,025 мг/кг; у дорослих – до 1 мг на добу. При внутрі-шньовенному введенні дозу зменшують на 25 %. При одноразовому призначенні дигоксину і верапамілу або аміодарону дозу першого зменшують на 50 %. При гострій серцевій недостатності, крім серце-вих глікозидів, використовують інші інотропні засо-би. Дофамін призначають в дозі 5-10 мкг/кг за хв внутрішньовенно у вигляді інфузій, починаючи з малих доз (2 мкг/кг за хв). Добутамін призначають аналогічно дофаміну. Амрінон збільшує серцевий викид, після введення дози насичення (1-3 мг/кг ) проводять інфузію препарату із швидкістю 5-10 мкг на кг за хв. Адреналін призначають в останню чергу в дозі 0,2-1,0 мкг/кг за хв внутрішньовенно.
Збільшує скоротливу здатність міокарда кардіотро-фічна терапія: поляризуюча суміш (20 % розчин глю-кози 5 мл на кг маси, 7,5 % розчин калію хлориду 0,3 мл на кг маси, інсулін 1ОД на кг маси), панангін 0,25 мл на кг внутрішньовенно, фосфокреатин ( неотон) по 0,5-1,0 г внутрішньовенно крапельно 2 рази на добу, ци-тохром С (цитоМак) до 15 мг внутрішньовенно, солкосерил 5-10 мл внутрішньовенно, триметазидин (предуктал) по 0,02-0,04 г на добу внутрішньо, кокар-боксилаза 5-10 мг/кг маси на глюкозі внутрішньовен-но, тіотріазолін 2,5 % (або 1 %) по 20-50-100 мг внутрі-шньом’язово або внутрішньовенно, мілдронат 10 % розчин по 8-10 мг на кг на добу внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Тіотріазолін (табл. 0,1 г) та мілдро-нат (капс. 0,25 г) можна приймати ентерально. Пока-зані калію оротат, кальцію пантотенат, полівітаміни, рибоксин, кратал, кардонат, фосфаден та ін.