Дерматит та екземаСторінка 11
- до повного одужання уникати сонячного опромінення, використовувати фотозахисні засоби (10 % метилурацилова мазь);
- повноцінне харчування з достатнім вмістом білка (до 100 г/добу), вітамінів, особливо нікотинової кислоти та вітамінів групи В.
ДЕРМАТИТ, СПРИЧИНЕНИЙ РЕЧОВИНАМИ,
ПРИЙНЯТИМИ ВСЕРЕДИНУ
ГЕНЕРАЛІЗОВАНА ВЙСЙПКА НА ШКІРІ, СПРИЧИНЕНА
ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ
Синоніми.
Токсикодермія, токсичний дерматит.
Етіологія.
Ця висипка може розвинутись внаслідок дії ліків, що потрапили в організм через рот, дихальні шляхи, шкіру, підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно. Причиною виникнення хвороби є антибіотики, сульфаніламіди, анальгін, амідопірин, бутадіон, вітамін В1 та інші ліки; трапляється у 2-3 % госпіталізованих хворих і становить близько 20 % всіх ускладнень медикаментозної терапії.
Патогенез.
Основний механізм розвитку цієї висипки — алергій-ний, рідше токсичний. Алергійне ураження шкіри реалізується через імунологічні механізми (В- і Т-імунітет), причому розвиваються різні типи алергійних реакцій. Медикаментозна алергія виникає в результаті попадання в організм мінімальної кількості ліків, її прояви не відповідають фармакологічній дії ліків. Можливий розвиток перехресних реакцій. Підвищена чутливість до антибіотиків, сульфаніламідів, похідних піразолону зберігається до 10-12 років і більше. В окремих випадках маємо справу із ідіосинкразією (природженою несприйнятливістю деяких речовин), яка є одним із проявів атопії. Ранню реакцію спостерігають у сенсибілізованих осіб: висипка виникає через 23 дні після початку лікування, пізню — у несенсибілізованих: висипка з'являється частіше на 9-й день лікування. Вона може виникати під час лікування та після його закінчення. Реакція на пеніцилін іноді виникає через 2 тижні після його відміни.
Клініка.
Прояви медикаментозної алергії різноманітні, на шкірі можуть з' являтися будь-які елементи висипки. За невеликими винятками симптоматика не специфічна. Одна і та ж речовина може спричинити в однієї людини різні клінічні прояви, і навпаки, однакова клінічна картина може розвинутись під впливом різних хімічних речовин. Частіше трапляється мономорфна висипка, рідше — поліморфна (пля-мисто-папульозна, плямисто-везикульозна, везикуло-бульозна та ін.). Висипка на шкірі може поєднуватись із ураженням слизових оболонок, порушенням загального стану з підвищенням температури тіла.
Плямиста висипка
у вигляді точкових, розеольозних, кільцеподібних запальних елементів може зливатись, утворюючи еритеми значних розмірів, аж до розвитку еритродермій. Згодом на поверхні плям з'являється лущення і вони можуть нагадувати рожевий пітиріаз (фото 67). При локалізації на долонях і підошвах епідерміс згодом відшаровується пластинами, іноді у вигляді рукавичок. Своєрідною формою плямистої токсикодер-мії є еритема 9-го дня Міліана, яка розвивається на 5-20-й день після початку приймання ліків, характеризується появою еритемних плям значних розмірів аж до утворення дифузних еритем, які супроводжуються підвищенням температури тіла, навіть з менінгеальними явищами, артралгіями, головним болем. Перебіг у більшості випадків сприятливий.
Кропив'янка, набряк Квінке
(клініка описана у відповідному розділі).
Токсична меланодермія
розвивається внаслідок впливу ліків (ацетилсаліцилова кислота, кальциферол, пеніцилін, метацикліну гід-рохлорид, сульфаніламіди, левамізол, метотрексат, гормональні контрацептиви та інші). Ураження починається із появи слабкої еритеми переважно на обличчі, шиї, розгинальних поверхнях верхніх кінцівок, рідше — на тулубі, гомілках; на поверхні — невеличке висівкоподібне лущення. Згодом на тлі еритеми виникає сітчаста пігментація і фолікулярний кератоз на шкірі переважно верхніх кінцівок. Можливий розвиток телеангіектазій, атрофії, а також загальних явищ (головний біль, слабкість, втрата апетиту, схуднення).
Папульозна висипка
— дисеміновані, гострозапальні, напівку-лясті міліарні, лентикулярні папули. Фенотіазини, стрептоміцин, тетрациклін, вітамін В1, препарати йоду, золота, антидіабетичні сульфо-препарати можуть спричинити появу плоских, полігональних папул, які нагадують червоний плоский лишай, навіть кільцеподібний. Папули можуть зливатись у бляшки.
Вузлувата висипка
— утворення болючих гострозапальних вузлів, що злегка підвищуються над рівнем шкіри, із нечіткими контурами. Причиною можуть бути сульфаніламіди, препарати йоду, брому, вакцини, похідні піразолону і саліцилової кислоти (протизапальні, ана-лгетики), грізеофульвін, циклофосфан, метотрексат.