Дерматит та екземаСторінка 9
Укуси блощиць
Постільні блощиці живуть у щілинах долівок, стін, меблях, білизні.
Укуси частіше на відкритих ділянках тіла (обличчя, шия, руки), характерні групи із 2-3 елементів висипки, розміщених в один ряд. У людей при перших укусах виникають тільки червоні сверблячі плями. При повторних укусах (сенсибілізація) виникають сверблячі папули, папульозна кропив' янка, везикули або бульозні елементи, при розчухах — екскоріації, сверблячий дерматит, вторинна інфекція.
Лікування.
Стероїдні мазі.
Профілактика.
Дезінсекція приміщень.
Укуси інших комах (бджоли, оси, комарі тощо)
На місцях укусів — еритема, набряк, рідко бульозні елементи, які супроводжуються печінням, сверблячкою, болючістю. На місцях укусів комарів у чутливих осіб з' являються уртикарні елементи, а при їх розтиранні в ділянці обличчя, губ виникає значний набряк, що нагадує ангіоневротичний набряк Квінке.
Лікування
симптоматичне: холодні примочки, кортикостероїдні мазі. У чутливих осіб отрута бджіл, ос може спричинити розвиток анафілактичного шоку, тоді необхідне негайне введення адреналіну, кортикостероїдів, антигістамінних препаратів.
РАДІАЦІЙНИЙ ПРОМЕНЕВИЙ ДЕРМАТИТ (ГАПІОПЕГ(МАТІТІВ)
Гострий радіаційний дерматит
Ця патологія розвивається після впливу на шкіру великих доз іонізуючого випромінювання після короткого латентного періоду (до 2 місяців).
Клініка
характеризується розвитком еритеми, набряку, бульозних елементів та вогнищевого некрозу. Залежно від дози опромінення, можливий розвиток атрофії, телеангіектазій, гіперпігментації.
Лікування.
У випадках еритеми — кортикостероїдні мазі; бульо-зні елементи проколюють; на ерозивні ділянки — холодні примочки із 2 % розчином борної кислоти; на некротичні ділянки — солкосерил-желе, присипки хімотрипсину на короткий час з метою лізису некротичних мас, в подальшому — епітелізуючі засоби (вінілін, дермазин, солкосерил-мазь та інші).
Хронічний радіаційний дерматит
Він виникає після тривалого впливу порівняно невеликих доз іонізуючого випромінювання.
Клініка
строката, спостерігають ділянки гіпер- і депігментації, обмеженого гіперкератозу, тріщини, атрофію шкіри, телеангіектазії, торпідні виразки, вкриті геморагічними кірочками. На цьому тлі може розвинутись плоскоклітинний рак, свідченням чого є формування по краю виразки щільного валика.
Лікування.
Загальне лікування передбачає використання загаль-нозміцнювальних препаратів, біостимуляторів, вітамінів, препаратів, що поліпшують мікроциркуляцію. Використовують солкосерил, ліда-зу, алое, андекалін, ксантинолу нікотинат. Місцево — симптоматична терапія залежно від переважання певних симптомів.
Профілактика.
Використання засобів індивідуального захисту, дотримання техніки безпеки тощо.
ШТУЧНИЙ (АРТЕФІЦІЙНЙЙ) ДЕРМАТИТ (ПЕГ(МАТІТІВ АКТЕРІСІАІ-ІВ)
Це штучні самоушкодження шкіри (часто різними хімічними речовинами), які належать до групи психосоматичних розладів або спричинені з метою симуляції. Психопатичні особи вдаються до самоуш-коджень шкіри з метою самозадоволення і вперто заперечують сам факт цих самоушкоджень.
Іноді самоушкодження шкіри спричиняють в стані афективної напруженості, що сприяє емоційній розрядці. Описані артифіційні дер -матити як прояв міфо манії, коли хворі намагаються створити штучну картину хвороби, звернути на себе і на ушкодження шкіри увагу лікарів, родичів, співробітників, викликати жаль до себе.
Клініка
штучних дерматитів найрізноманітніша. Вони часто глибокі, незвичні, поліморфні і не вкладаються у клінічну картину якогось дерматозу.
Підозру може викликати незвична форма уражень, локальні бу -льозні елементи та некрози, лінійне розміщення, поодинокі або множинні вогнища, які часто симетричні.
Лікування
симптоматичне. Консультація психіатра.
НЕДОСТАТНІСТЬ НІКОТИНОВОЇ КИСЛОТИ (ПЕЛАГРА) ГОСТРИЙ ПЕЛАГРОЗНИЙ ДЕРМАТИТ (DERMATITIS PELLAGROSA)
Характерна тріада пелагри:
дерматит, діарея, деменція. Дерматит є одним із кардинальних симптомів пелагри.
Пелагрозний дерматит, або пелагрозна еритема, характеризується симетричністю, ураженням переважно відкритих ділянок шкіри під впливом інсоляції, де виникає яскрава, чітко відмежована еритема, іноді темно-червона, вишнева або коричнево-бура. На тильній поверхні кистей вона нагадує рукавички (пелагрозні рукавички) з тією особливістю, що не уражаються або слабко уражаються розгинальні поверхні пальців; на ступнях і гомілках нагадує панчохи (пелагрозні панчохи, шкарпетки або чоботи).