Папулосквамозні дерматозиСторінка 2
Перебіг.
У перебігу псоріазу виділяють три стадії:
- прогресуючу: з'являються нові міліарні папули, по їх краю еритемна облямівка не вкрита лусочками, ріст бляшок — по периферії, поява в недалекому минулому (тижні) ізоморфної реакції (симптом Кебнера), коли на місці травми виникає нова висипка;
- стаціонарну: нові елементи не з' являються, вся поверхня папул вкрита лусочками, навколо папул виникає білий кружечок (псевдоат-рофічна облямівка Воронова), бляшки не збільшуються;
- регресуючу: висипка блідне, розсмоктується, починаючи з центру, зменшується інфільтрація, лущення, на місці елементів, що розсмокталися, залишаються гіпер- чи гіпопігментовані плями (псоріатична псевдолейкодерма), які згодом самі зникають.
Для більшості хворих характерний ще й сезонний перебіг, у зв'язку з чим виділяють зимову (осінь, зима, весна), літню і змішану форми, які вказують на те, що процес загострюється у відповідну пору року. Загалом перебіг псоріазу хронічний, рецидивний, пожиттєвий.
Патогістологія:
міжсосочковий акантоз, паракератоз, субкор-неальні мікроабсцеси Мунро, сосочковий шар дерми набряклий, папіломатоз, судини розширені, навколо них — нагромадження лімфоцитів, гістіоцитів. У сітчастому шарі зміни менше виражені.
Диференційний діагноз
— з парапсоріазом, псоріазоподібними сифілідами, червоним плоским лишаєм, себорейною екземою, в складках — з кандидозом, паховою дерматофітією та іншими дерматозами.
Лікування
проводиться із урахуванням стадії, форми, ступеня роз-повсюдженості процесу. Лікування поділяють на загальне і місцеве.
У випадках дисемінованих форм основним є загальне лікування, при обмежених формах застосовують тільки місцеву терапію.
Загальна терапія.
Прогресуюча стадія: седативні засоби, внутрішньовенно — 30 % тіосульфат натрію по 10 мл, 10 % хлористий кальцій чи глюконат кальцію по 10 мл, внутрішньом' язово — піридо-ксальфосфат 0,03-0,04 мг/добу, вітамін В6 100-150 мг/добу, вітамін В12 до 1000 мкг/добу 10-15 днів, кокарбоксилаза, ксантинолу нікоти-нат 15 % 2-4 мл/добу, екстракт плаценти, спленін, рибоксин, вітаміни А, Е, продектин тощо.
Стаціонарна стадія — ці ж препарати. Крім того, в резистентних випадках метотрексат внутрішньом'язово 25-30 мг 1 раз на тиждень або 25-30 мг в таблетках на 3 прийоми через 12 год (тобто впродовж 36 год) — 1 цикл на тиждень (протипоказаний молодим особам, при хворобах печінки, дітям), циклоспорин А (сандимун), тигазон, неотигазон, гідроксисечовина, пірогенал, гемосорбція, ПУВА-терапія (фотохіміотерапія), загальне УФ -опромінювання, еритемні дози УФ паравертебрально.
Фітотерапія.
Використовують вживання всередину відварів трав (до 3 місяців): деревію, фіалки, череди, бузини, кропиви, материнки, меліси, хвоща, звіробою та інші.
Кліматотерапія
показана в стаціонарній і регресуючій стадіях, особливо добре впливає морський південний клімат на хворих із зимовими формами псоріазу, морські ванни, геліотерапія. Сприятливий також вплив високогірного клімату.
Місцева терапія.
В прогресуючій стадії — карбодерм, преднікарб на значні ділянки; на обмежені ділянки під оклюзійну пов'язку — дип-росалік, бетасалік, дермовейт, целестодерм, елоком, синафлан, флуци-нар, синалар, лоринден та інші. Віпсогал та ультралан втирають без накладання оклюзійних пов' язок. На волосисту частину голови — лосьйон дипросалік, елоком, флуцинар-гель, доцільне поєднання із анти-мікотиком кетоконазолом (кетозорал, нізорал), оскільки на цій ділянці часто виявляють грибок пітироспорум овале. Використовують також псоріатен, цигнодерм, псокортен, псоркутан, псорартрон, дайвонекс.