Все про медицину

Роділи


виникає раптово, висипка поліморфна. Переважають набряклі, геморагічні, із центральним некрозом папули діаметром до 1 см і більше. Іноді з'являються віспо-подібні пустули, одночасно можуть виникати папули, характерні для хронічного парапсоріазу; на внутрішніх поверхнях пліч, на слизових оболонках рота — білуваті папули. Після регресу висипки залишається гіперпігментація, рідко — віспоподібні рубчики. Можливі загальні явища: гарячка, нездужання, збільшення периферійних лімфовузлів. Перебіг хвилеподібний впродовж тижнів, місяців, можливі рецидиви. Каталог одежды для езды на снегоходе www.smotra-moto-shop.ru. Большой выбор в Москве.

Патогістологія.

В епідермісі — паракератоз, помірний і нерівномірний акантоз, набряк і вакуолізація клітин остеподібного шару, невеликий міжклітинний набряк, помірний екзоцитоз; в дермі — набряк сосочків, лімфогістіоцитарний інфільтрат.

Діагностика

в основному клінічна.

Диференційний діагноз

проводять із псоріазом, папульозним і пустульозним сифілісом, васкулітом, вітряною віспою, вузликовою лімфомою.

Лікування.

Санація вогнищевої інфекції, антибіотики широкого спектра дії (еритроміцин, доксициклін), хлорид кальцію внутрішньовенно, аскорутин, ксантинолу нікотинат, теонікол, дифенілсульфон 120 мг/добу, УФО, невеликі дози кортикостероїдів.

Профілактика.

Санація хронічних вогнищ інфекції.

Пітиріаз ліхеноїдний хронічний

Етіологія і патогенез

не вивчені.

Клініка.

Висипка має генералізований характер і складається в основному із папул. Вони круглі або неправильної форми, діаметром 1-2 мм, нагадують папули червоного плоского лишаю, рожево-червоні, вишнево-червоні із бурим відтінком, поверхня папул гладенька, дещо блискуча при боковому освітленні або на поверхні білувата лусочка. На місці регресу папул тривалий час залишається втягнена бура пляма. В складках висипка у вигляді буро-рожевих плям із гладенькою поверхнею і справляє враження атрофічної. Може уражатись червона облямівка губ у вигляді сіро-білих папул (фото 84).

Патогістологія:

роговий шар епідермісу потовщений, розпушений, зернистий — відсутній; остеподібний — потовщений в ділянці відростків, помірна вакуолізація і міжклітинний набряк, сосочки дерми широкі і подовжені, інфільтровані клітинами, периваскулярний інфільтрат, судинні аневризми, ендотелій гіпертрофований.

Діагностика

в основному клінічна, додатково — біопсія.

Диференційний діагноз

— із пойкілодермічними лімфомами, червоним плоским лишаєм.

Лікування.

Вітаміни В1, В6, В12, нікотинова кислота, ксантинолу нікотинат, загальнозміцнювальна терапія, УФО, місцева терапія не ефективна.

Профілактика

не розроблена.

Лімфоматоїдний папульоз (papulosis lymphomatoides)

Етіологія і патогенез

не відомі. Частіше хворіють чоловіки молодого і середнього віку. Процес доброякісний.

Клініка.

Переважна локалізація — тулуб і кінцівки, можливе ураження обличчя, волосистої частини голови, долонь, статевих органів. Характерні синюшно-рожеві папули або папуло-везикули із лусочками, кірочками, ділянками некрозу, цикл розвитку окремих елеметів — 4-6 тижнів, можливе утворення рубчиків, гіперкератотичних бляшок, бульозних елементів, вузлів із розпадом. Перебіг доброякісний, від 6 місяців до 20 років.

Патогістологія:

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved