Захворювання придатків шкіри

Книги / Хвороби шкіри в практиці сімейного лікаря / Інфекційні хвороби / Захворювання придатків шкіри

Сторінка 2

ІНШІ ХВОРОБИ НІГТІВ

Булавоподібне потовщення нігтів

може супроводжувати хронічні хвороби легень, серця, хворобу Крона, цироз печінки або бути спадковим у здорових людей.

Точкові заглибини на поверхні нігтів

(симптом наперстка) бувають у хворих на псоріаз, алопецію, хронічну екзему в ділянці пальців.

Крововиливи під ніготь:

травми, цукровий діабет, системний червоний вовчак, септичний ендокардит, трихінельоз.

Оніхофагія

(манія кусати нігті): зрушення з боку центральної нервової системи, необхідне лікування у психотерапевта.

Оніхотиломанія

— манія ушкоджувати нігті різними предметами.

Оніхомікоз

— грибкове ураження нігтів: нормотрофічний — форма нігтя не змінена, в товщі — жовто-бурі плями; атрофічний — ніготь кришиться і майже повністю зруйнований; гіпертрофічний

— ніготь потовщений, кришиться, змінений колір.

Серединна каналоподібна дистрофія нігтів

розвивається внаслідок нав' язливої звички ушкоджувати нігтьовий валик, в результаті чого ушкоджується матрикс і ріст нігтя порушується. Посередині нігтів — заглибина, пігментація, також виникає поперечна посмугованість.

Повздовжня посмугованість нігтів:

синдром мальабсорбції, червоний плоский лишай тощо.

Зміна кольору нігтів:

жовті — хвороби печінки; темно-сині

— ураження синьогнійною паличкою; яскраво-червоні — еритремія; фіолетові — вроджені вади серця; коричневі, іноді у вигляді повздовжніх смуг — діабетичний поліневрит; поперечні коричневі смуги — хронічна малярія; світло-зелені — ураження нігтів аспергілами, червоно-коричневі — хвороби нирок.

Блакитні нігті розвиваються під впливом протималярійних препаратів, нітрату срібла, у хворих на гемохроматоз, хворобу Вільсона, алкаптонурію.

Лікування хвороб нігтів:

виявлення та лікування патології, яка спричинила ці хвороби, усунення інших зовнішніх впливів. Місцева терапія доцільна у випадках грибкових та бактерійних уражень нігтів.

ХВОРОБИ ВОЛОССЯ

ГНІЗДОВА АЛОПЕЦІЯ (ALOPECIA AREATA)

Слово алопеція означає випадання волосся. Хворобу діагностують у 2-4 % хворих, які звертаються до дерматологів.

Спостерігають збільшення кількості хворих на цю патологію у всіх країнах світу. Хворіють люди обох статей, у будь-якому віці, частіше молоді люди, діти.

Етіологія і патогенез.

Причина хвороби остаточно не з'ясована. Існують різні погляди щодо впливу нейротрофічних зрушень (стреси, черепно-мозкові травми), ендокринних чинників з боку гіпофіза, надниркових залоз, щитоподібної залози, обмінних розладів (дефіцит

заліза, цинку, міді), а також автоімунних зрушень, хронічних вогнищ інфекцій (карієс, хронічний тонзиліт, гайморит, холецистит, хронічні гінекологічні хвороби тощо). Певне значення має генетична схильність, і коли в родинному анамнезі існувала аналогічна хвороба, то часто в таких випадках відновити ріст волосся не вдається. Це більше стосується субтотальної і тотальної алопеції.

Клініка

характеризується раптовою, непомітною для хворого, без суб' єктивних відчуттів появою вогнища облисіння у вигляді круглої плями, яку часто виявляють випадково. Межі вогнища чіткі, шкіра не змінена, блищить, лущення відсутнє. По периферії вогнища у прогресуючій стадії виявляють зону розхитаного волосся, яке легко і безболісно висмикується пучками (фото 100). Вогнище розширюється, можуть з'являтись нові. Зливаючись, вони утворюють досить великі ділянки облисіння. Коли ріст волосся відновлюється, то воно спочатку тонке, депігментоване, згодом набуває нормального вигляду.