Все про медицину

Роділи


Диференційний діагноз:

поверхневу форму диференціюють із себорейним кератозом, червоним вовчаком, хворобою Боуена, ліпої-дним некробіозом; склеродермоподібну — із локальною склеродермією, склеро-атрофічним ліхеном; пігментну — з меланозом Дюб-рейля, меланомою; пухлинну — з кератоакантомою, лімфоцитомою, еозинофільною гранульомою, трихоепітеліомою; виразкову — з плос-коклітинним раком, хворобою Боуена.

Лікування

— в онкодиспансері (хірургічне видалення, променева терапія, хіміотерапія проспідином, блеоміцином; 30-50 % проспідино-ва мазь).

2. Плоскоклітинний рак

(спіноцелюлярний рак, спіналіома) найбільш злоякісна пухлина із усіх епітеліальних новоутворень шкіри. Етіологія і патогенез не відомі. Може розвинутись на тлі актинічного кератозу, на рубцях після туберкульозного вовчака, на місці пізнього рентгенівського дерматиту, на тлі імуносупресивної терапії, фотохіміотерапії, під впливом промислових канцерогенів, на тлі передракових захворювань (хвороба Боуена, еритроплазія Кейра), може бути спричинений папіломавірусами (статевий член, вульва, ділянка ануса, промежини). Хворіють люди після 50 років, частіше чоловіки, дає метастази.

Клініка.

Переважно локалізується на відкритих ділянках, на ділянках тривалого механічного подразнення, в зонах переходу шкіри у слизову оболонку (нижня губа — 90 %, ніс, аногенітальна ділянка). Розрізняють інфільтративно-виразкову (спочатку невеличка пухлина з гладенькою або гіперкератотичною поверхнею, швидко збільшується і розпадається з утворенням виразки, навколо якої щільний валик, дно вкрите грануляціями або кірочкою) і папілярну (бородавчасте утворення із сосочкоподібною поверхнею, яке швидко збільшується) форми, характерна кровоточивість. Будь -яка поодинока папула і бляшка, зроговіла або з наявністю виразки, що існує у хворого із групи ризику більше місяця, повинна викликати підозру стосовно наявності плоскоклітинного раку.

Патогістологія.

Пухлина складається із безладно розміщених груп епітеліальних клітин, що проліферують у власне шкіру. Пухлинні конгломерати містять у різних співвідношеннях нормальні і атипові епітеліальні клітини (плеоморфні, анапластичні). Атипія характеризується різною величиною і формою клітин, гіперплазією і гіперхрома-тозом ядер, відсутністю міжклітинних місточків, наявністю атипових мітозів, спостерігають явище кератинізації з утворенням рогових «перлинок».

Диференційний діагноз

проводять із базаліомою, хворобою Боу-ена.

Лікування

— в онкодиспансері (хірургічне видалення, променева терапія, хіміотерапія).

Додамо, що без патогістологічного дослідження діагноз раку шкіри не правомірний.

Злоякісна меланома шкіри (melanoma malignum cutis)

Етіологія і патогенез

не відомі. Меланома може розвинутись на незміненій шкірі (70 %), на місці пігментної родимки або меланозу Дюбрейля (30 %).

Ознаки переродження меланоцитарного невуса у меланому:

сверблячка, нерівність поверхні і країв, збільшення розміру, запалення, збільшення або зменшення пігментації, асиметрія, утворення виразки, кровоточивість, «відсіви» по периферії.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved