Доброякісні та злоякісні новоутворення шкіри

Книги / Хвороби шкіри в практиці сімейного лікаря / Інфекційні хвороби / Доброякісні та злоякісні новоутворення шкіри

Сторінка 9

Клініка.

Виділяють п'ять форм меланом:

- поверхнева, яка розповсюджується;

- типу злоякісного лентиго;

- вузлувата;

- амеланотична;

- піднігтьова (акральна).

Поверхнева меланома: на здоровій шкірі з'являється темно-бура або чорна пляма діаметром 3-4 мм, збільшується, овальна або неправильних контурів, стає щільною, напіввипуклою, поверхня нерівна, горбиста, кірочки, кровоточивість при невеликих травмах, метастази в регіонарні лімфовузли можуть виникати вже на ранній стадії розвитку.

Меланома типу злоякісного лентиго формується на місці меланозу Дюбрейля: збільшуються розміри, посилюється пігментація, з'являються бородавчасті розростання, згодом — розпад, утворення виразки.

Вузлувата меланома: горбиста, щільна, коричнева або чорна пухлина із швидким ендо- і екзофітним ростом, поверхня виразкуєть-ся, вкривається кров' янистими кірочками, навколо згодом з' являються чорні елементи, що нагадують вузлики (метастази).

Амеланотична меланома не має темного забарвлення.

Піднігтьова меланома: в глибині нігтя з'являється чорна пляма, збільшується, ніготь руйнується, утворюється виразка, згодом — метастази.

Патогістологія.

Пухлина складається із великих поліморфних клітин кубічної або полігональної форми. Інколи клітини бувають витягнутими, складеними в безладні пучечки, що переплітаються. Трапляється альвеолярне розміщення пухлинних клітин, виражений поліморфізм клітинних елементів, патологічні мітози, гігантські багатоядерні клітини, променисті фігури в ядрах клітин меланоми, навколо пухлинних комплексів клітин — густий лімфоїдно-гістіоцита-рний інфільтрат. Окремі види меланоми мають і свої патогістологічні особливості.

Основні ознаки злоякісні меланоми:

асиметрія, нерівномірність країв, поверхні і кольору, діаметр більше 0,5 см.

Всі види меланом метастазують у регіонарні лімфовузли, шкіру (75 %), внутрішні органи. Різновиди метастазів меланоми у шкіру:

- сателітні (навколо основної пухлини);

- подібні на еризипелоїд;

- подібні на тромбофлебіт;

- множинні вузли.

Діагноз

підтверджують патогістологічним дослідженням.

Лікування

— в онкодиспансері (хірургічне видалення, радіотерапія).

Профілактика

— попередження травматизації пігментних неву-сів, захист шкіри від надмірної інсоляції.

Саркома Капоші (sercoma Kaposi)

Етіологія і патогенез

не відомі. Нещодавно із пухлинних тканин саркоми Капоші виділена ДНК нового вірусу — герпесвірусу 8 типу. За класифікацією ВООЗ, саркома Капоші (множинна ідіопатична геморагічна саркома) віднесена до злоякісних пухлин кровоносних су -дин нез'ясованого гістогенезу. Хвороба не є справжньою саркомою, це своєрідна патологія, обумовлена проліферативними процесами в ендо- і перителії судин з утворенням екстравазатів і відкладенням гемосидерину. Розрізняють чотири основні форми саркоми Капоші:

- класична;

- імуносупресивна (імунозалежна);

- ВІЛ-асоційована (епідемічна);

- ендемічна.

Класична саркома Капоші

уражає переважно чоловіків віком після 50-ти років і характеризується переважно симетричною локалізацією на нижніх кінцівках, особливо ступнях. Елементи висипки: плями, вузлики, інфільтровані бляшки, вузли, пухлини.