Дерматологічні аспекти ВІЛ-інфекцііКниги / Хвороби шкіри в практиці сімейного лікаря / ВІЛ-Інфекціія / Дерматологічні аспекти ВІЛ-інфекцііСторінка 5
Необхідно зазначити, що й інші дерматози на тлі цієї інфекції теж можуть змінювати свою клініку. У хворих на коросту може виникнути сверблячий папуло-сквамозний дерматит; рожевий пітирі-аз може тривати більше року, псоріаз набуває дисемінованих і пустульозних форм.
Крім того, у хворих на СНІД можуть виникати ксероз, ураження шкіри, схожі на іхтіоз, синдром червоного вовчака, васкуліти, псевдо-тромбофлебіти, раптова поява множинних невусів у молодих осіб, симптом жовтих нігтів.
Характерним для ВІЛ-інфекцій вважають численні, густорозмі-щені на грудях телеангіектазії, які утворюють іноді значних розмірів півмісяцеве вогнище від одного плеча до другого. Фокуси телеангіе-ктазій різних розмірів і контурів описано на вушних раковинах і довкола них, на долонях, пальцях, включаючи нігтьове ложе, на гомілках та інших ділянках. Телеангіектазії на тлі еритеми трапляються на слизовій облонці рота.
У хворих на СНІД простий герпес
трапляється в 50 разів, ксероз — у 20 разів, себорейний дерматит — у 10 разів, мікози — в 4 рази частіше, ніж у загальній популяції.
Таким чином, дерматози на тлі ВІЛ-інфекції відрізняються впертим перебігом, тяжкістю, резистентністю до терапії і поєднанням з лімфаденопатією.
Ці та інші названі критерії є підставою для клінічної підозри стосовно цієї інфекції, особливо з урахуванням органної патології, загального самопочуття і стану хворого. Результати серологічних досліджень остаточно вирішують діагностичне завдання.
Оскільки зміни шкіри і слизових оболонок розглядають як ранній і чутливий маркер ВІЛ-інфекції і трапляються у 40-50 % хворих, то дерматолог може бути першим лікарем, який запідозрить СНІД.