Практична стоматологія

Матеріали / Практична стоматологія

Сторінка 8

ДИФТЕРІЯ

Дифтерія – гостра інфекційна хвороба, яка передається повірятно-крапельним шляхом. Збудником дифтерії є дифтерійна паличка (Леффлера).

Дифтерія уражає зів і мигдалики. Спостерігається катаральне запалення СО зіва, піднебінних дужок, піднебінного язичка, набряк мигдаликів. На них утворюються масивні фібринозні нальоти (білі або сірувато-білі), які поширюються на СО носової частини глотки, тверде піднебіння, дужки і м’яке піднебіння. Плівчастий наліт щільно спаяний з підлеглими тканинами і дуже важко знімається, оголюючи поверхню, що кровоточить. З прогресуванням хвороби наліт поширюється і потовщується, колір його стає брудно-сірим. Якщо плівки зняти, вони утворюються знову. В порожнині рота плівки розміщуються також на яснах та язиці. Підщелепні лімфовузли збільшені, болючі.

Місцеве лікування – полоскання рота 2% розчином борної кислоти, антибіотиками у поєднанні з ферментами, штучним лізоцимом, окисниками, 1% розчином галаскорбіну, соком каланхое. Перелічені лікарські засоби застосовують залежно від стадії захворювання (гідратація чи дегідратація). Для профілактики дифтерії важливе значення має щеплення анатоксином.

СИФІЛІС

Сифіліс – хронічне інфекційне захворювання, збудником якого є бліда спірохета. Уражає шкіру, СО, внутрішні органи, нервову систему. Розрізняють

набутий і природжений сифіліс. Як інфекційне захворювання набутий сифіліс має інкубаційний, первинний, вторинний і третинний періоди, а природжений – ранній і пізній.

СОПР і червона кайма губ уражається в усіх стадіях захворювання, крім інкубаційного періоду. Інкубаційний період сифілісу становить пересічно 3-4 тижні і не має клінічних ознак.

Первинний період сифілісу починається з виникнення на місці вторгнення блідої трепонеми твердого шанкеру або первинної сифіломи. Здебільшого вона локалізується на губах, яснах, язиці, мигдаликах.

Вторинний період сифілісу проявляється на СОПР у вигляді розеол і Папул. Розеользний (плямистий) висип в основному виникає симетрично на піднебінних дужках, м’якому піднебінні, мигдаликах. Папульозний висип в основному локалізується на мигдаликах, піднебінних дужках, м’якому піднебінні, де папули зливаються в суцільні осередки ураження (папульозна ангіна), а також на язиці, СО щік, особливо по лінії змикання зубів, та яснах.

Третинний період сифілісу починається через 4-6 років після початку захворювання і може тривати десятки років. Гумозний сифіліс може локалізуватися у будь-якій ділянці СОПР, але частіше на м’якому і твердому піднебінні, язиці, Горбкуватий сифіліс локалізується переважно на губах, альвеолярних відростках, піднебінні.

Лікування хворих на сифіліс проводять у шкірно-венерологічних стаціонарах і диспансерах. Для місцевого лікування сифілітичних уражень у порожнині рота застосовують суспензію бійохінолу, бісмоверолу, розчин міарсенолу, та інші.

ПЕРЕДРАКОВІ І РАКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ