Все про медицину

Роділи


Постійний динамічний контроль за бактеріальною флорою внутрішніх геніталій жінки дає можливість збільшити дозу для ендолімфатичного введення препарату, що дозволяє попередити ускладнення, викликані інфекцією цих органів.

Ендолімфатична антиоксидантна терапія у комплексному лікуванні хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки

Проблема проведення антиоксидантної терапії в умовах клініки при екстреній гінекологічній патології полягає в обмеженій кількості медикаментозних засобів, придатних для введення у кров та лімфатичне русло. Для парентерального застосування з цією метою найбільш поширеними є розчин аскорбінової кислоти (Acidum ascorbinicum) і есенціале (Essentiale). У вітчизняній та зарубіжній літературі немає повідомлень проендолімфатичне введення цих препаратів з метою потенціювання їх антиоксидантної дії у хворих з активованими процесами перекисного окиснення ліпідів.

Висока біологічна активність аскорбінової кислоти є провідною умовоюїхбагатосторонньоїдіїнаорганізм. Особливуувагупривертає вивчення протекторних властивостей цього препарату при ендолімфатичному введенні у хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатківматки, якіперебувалипідтривалоюдієюмалих дозрадіації.

Для вивчення захисних властивостей аскорбінової кислоти та есенціале при ендолімфатичному введенні і їх впливу на процеси перекисного окиснення ліпідів ми провели дослідження у 56 хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки. Із них 45 пацієнток перебували під тривалим впливом радіації (І основна група) і 11 – не перебували під впливом радіації (ІІ контрольна група).

Аскорбінову кислоту вводили 22 хворим ендолімфатичним шляхом по 10 мл 5 % розчину при проведенні комплексної консервативної терапії, у процесі передопераційної підготовки та у післяопераційний період. Одержані результати порівнювали з вихідним рівнем і контролем (донори). Отримані дані свідчать про протекторну дію аскорбінової кислоти на процеси перекисного окиснення ліпідів у хворих із гострими гнійно-запальними захворюваннями придатків матки (табл. 20).

Введення хворим цього антиоксиданта позитивно вплинуло на активність ферментів усироватці крові. Так, активність АлАТ, АсАТ і лужної фосфатази після ендолімфатичного застосування аскорбінової кислоти незначно знижувалася і була, відповідно, на 46, 45 і 35,5 % нижчою, ніж у вихідному рівні (табл. 21).

У зв’язку з вираженою інтенсифікацією перекисного окиснення ліпідів ужінок із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки, які тривалий час перебували під впливом радіації, вивчали ефективність ендолімфатичного використання есенціале при його вклю

Таблиця 20

Вміст ДК, МДА, S-H і S-S-груп у крові жінок із гострими гнійнозапальними захворюваннями придатків матки, які тривалий час перебували під впливом малих доз радіації, при застосуванні ендолімфатичного введення розчину аскорбінової кислоти (М±m)

Біохімічні показники

Контроль (донори)

До проведення курсу ендолімфатичної терапії аскорбіновою кислотою (вихідний фон)

Після проведення курсу ендолімфатичної терапії аскорбіновою кислотою

Малоновий діальдегід, мкмоль/л

5,45 ± 0,64

8,65 ± 0,79*

7,1± 0,84*

Дієнові кон’югати, мкмоль/л

39,25 ± 1,45

59,3 ± 1,25*

46,5 ± 0,91*

S-H-групи, мкмоль/л

22,2 ± 0,44

18,34 ± 1,05*

19,85 ± 1,25*

S-S-групи, мкмоль/л

1,65 ± 0,22

2,75 ± 0,33*

2,16 ± 0,29*

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved