Все про медицину

Роділи


Пряма пахвинна грижа розвивається внаслідок випинання грижового мішка через медіальну пахвинну ямку. Така грижа проходить у пахвинному каналі через медіальні його відділи, проти зовнішнього отвору. Грижовий мішок при цьому розміщений поза загальною пахвинною оболонкою сім'яного канатика.

Надміхурова грижа випинає через однойменну ямку.

Пахвинні грижі, частіше косі, можуть бути ковзними. У них однією із сторін грижового мішка є орган (сечовий міхур, сліпа кишка), розміщений мезоперитонеально. Такі грижі називають комбінованими.

У чоловіків коса пахвинна грижа може поєднуватися з крипторхізмом, розширенням вен сім'яного канатика, його кістою, а у жінок - із кістою нуцієвого каналу.

Місцеві сприяючі фактори виникнення пахвинних гриж пов'язані з особливостями будови пахвинної ділянки.

Особливо важливими в патогенезі пахвинних гриж є стан задньої стінки пахвинного каналу, тобто поперечної фасції, і розширення внутрішнього кільця. Ослаблення задньої стінки пахвинного каналу сприяє розвитку не тільки прямої, а і косої пахвинної грижі. Збільшення розміру грижового випинання в процесі утворення і розвитку косої пахвинної грижі інколи призводить до значного розширення глибокого пахвинного кільця, його наближення до поверхневого і формування грижі з прямим каналом.

Стан задньої стінки пахвинного каналу залежить від форми пахвинного трикутника. При щілинній формі внутрішній косий м'яз прикриває внутрішній отвір пахвинного кільця та укріплює задню стінку. При високій трикутній формі задня стінка пахвинного каналу на великому протязі не прикрита м'язами, внутрішній його отвір розширюється, м'язи не виконують клапанної функції. Мають значення розслаблення апоневроза зовнішнього косого м'яза живота, розширення зовнішнього отвору пахвинного каналу.

Диференційну діагностику косої та прямої пахвинних гриж проводять за такими ознаками: коса грижа лежить у товщі сім'яного канатика, пряма - до середини від нього, і канатик легко можна від неї відділити; коса грижа виходить назовні від a. epigastrica interna, а пряма - до середини від неї. Від водянки яєчка або сім'яного канатика, сполучених з черевною порожниною, грижу можна відрізнити при перкусії, просвічуванні, пальпації. При невправи-мих грижах діагностика складніша і з'ясовується під час операції.

Класифікація пахвинних гриж

1. За походженням: уроджена, набуті.

2. За розміщенням: односторонні, двосторонні.

3. За типом: прямі, косі.

4. За ступенем розвитку: початкові, каналові або пахвинні, пахвинно-калиткові, калиткові, великі.

5. За клінічним перебігом: неускладнені (вправимі, невправимі), ускладнені (защемлені, копростаз, запалення).

6. За складністю: прості, перехідні, складні.

Клініка і діагностика пахвинних гриж

Косі пахвинні грижі трапляються частіше, ніж прямі, які складають 5-10 %. Косі грижі виникають у людей молодого і середнього віку, прямі - похилого віку.

Розвитку прямих гриж сприяє м'який, податливий, "слабкий" пах. Не випадково їх називають грижами від "слабкості". Частіше вони бувають двобічними.

Характерною об'єктивною ознакою пахвинних гриж є випинання передньої черевної стінки в пахвинній ділянці. При косій пахвинній грижі воно має овальну форму, розміщується за ходом пахвинного каналу, часто опускається в калитку. При великих грижах у чоловіків половина калитки з боку випинання різко збільшується, шкіра над випинанням розтягується, статевий член відхиляється в протилежний бік, а при гігантських грижах ховається в складках шкіри.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved