Сучасна гігієна та її роль у зміцненні здоров’я

Матеріали / Сучасна гігієна та її роль у зміцненні здоров’я

Сторінка 2

Робота лікарів-кураторів і робота гігієністів тісно пов'язані. Так, працюючи в умовах сільської чи міської дільниці, промислово­го підприємства, дитячого садка, школи чи іншого закладу, лікар-куратор поряд із лікувально-діагностичною завжди проводить профілактичну роботу (наприклад, здійснює щеплення проти ін­фекційних захворювань, розробляє заходи щодо виникнення про­фесійних отруєнь і захворювань тощо). Разом з тим, лікар-профілактик розробляє індивідуальні та колективні профілактичні за­ходи, спрямовані на збереження та зміцнення здоров'я не тільки здорових, а й хворих людей. Наприклад, вирішуючи питання гігієни лікувально-профілактичних закладів, надаючи невідклад­ну допомогу хворим і потерпілим, працюючи лікарями-профпато-логами в медико-санітарних частинах промислових підприємств, лікарями-інфекціоністами, лікарі-профілактики виконують суто ліку­вальну роботу.

2. Збереження і зміцнення здоров'я –

як головна мета сучасної гігієни

Досить яскраво і влучно мету гігієни сформулював засновник експериментальної гігієни в Англії Едмунд Парке: "Гігієна як наука переслідує велику і благородну мету - зробити розвиток людського організму найбільш досконалим, життя найбільш сильним, згасан­ня найбільш уповільненим, а смерть найбільш віддаленою".

Мета гігієни полягає у збереженні й зміцненні здоров'я як окремої людини, так і колективу, популяції, суспільства у цілому. Як суспільство, так і людина по-різному ставиться до роботи спеці­алістів лікувальної і профілактичної медицини. За правильно вста­новлений діагноз хвороби, уважне лікування, видужання кожен пацієнт вдячний лікарю-куратору, чого не скажеш стосовно гігієніста. Це пов'язано з тим, що впровадження профілактичних заходів час­то викликає незадоволення як окремих осіб, так і колективу в ціло­му, оскільки виконання санітарних приписів часто вимагає матері­альних затрат, а ефект їх проявляється далеко не відразу.

Гігієна пройшла довгий і тернистий шлях, поступово наближаю­чись до дійсного розуміння шкідливого впливу зовнішнього середовища на людський організм і необхідності змін його в оздоровчих цілях.

Основним об'єктом вивчення гі­гієни завжди була здорова людина, а показником стану "здоров'я" - здоров'я здорової людини. "Здоров'я" є катего­рією соціальною, оскільки належить насамперед цілій групі людей, людсько­му суспільству, а не окремій людині.

3. Методи сучасної гігієни

Специфіка об'єкта дослідження в гігіє­нічній науці й практиці, яким є здорова людина і колектив, зумовлює потребу використання для їх вивчення й особли­вих методів. Розрізняють чотири основ­них специфічних для гігієни методів: епідеміологічний, санітарного обстеження, натурного гігієнічного експерименту, санітарної екс­пертизи.

Епідеміологічний метод є одним із провідних методів гігієни, він дозволяє вивчити здоров'я населення під впливом різних ендо­генних (генетичних, вікових, ендокринних тощо) і екзогенних, соц­іальних і природних (хімічних, фізичних, біологічних, психогенних тощо) чинників. Суть йога полягає в аналізі певних медичних об­лікових і звітних документів, проведенні медичних обстежень насе­лення в амбулаторних і стаціонарних умовах з наступним розра­хунком окремих показників або їх комплексу, що характеризують здоров'я населення, користуючись спеціальними формулами, про­грамами для обчислювальної техніки. Вивчають здоров'я не окре­мої людини, а групи людей, колективу (наприклад, дітей, які навча­ються у дошкільних закладах, школах, робітників певного промис­лового підприємства чи галузі промисловості, працівників сільськогосподарського виробництва) або населення міста, району, області тощо.

Метод санітарного обстеження є одним з основних під час вивчення чинників середовища (навколишнього, виробничого, жит­лового), які впливають на здоров'я і санітарно-побутові умови життя людини. На підставі власних досліджень складається акт сані­тарного обстеження за установленою формою з конкретним викла­денням виявлених санітарних порушень і недоліків та пропозицій щодо негайного їх усунення. За матеріалами санітарного обстежен­ня медичний працівник розробляє заходи щодо охорони здоров'я і зменшення несприятливого впливу виявлених чинників на санітарні умови життя населення. Ці заходи у вигляді санітарного припису надсилають керівнику об'єкта для їх реалізації або внесення до комплексного плану розвитку підприємства, району, міста.