Токсичний зобСторінка 6
3. Виявленням тиреоїдостимулювальних антитіл - імуноглобулінів, антитіл до різних компонентів тканини щитоподібної залози (тиреоглобуліну, мікросомальної фракції).
4. Поглинанням щитоподібною залозою радіоактивного йоду, пробою із стимуляцією ТТГ, пробою з тиреоліберином.
Дані клінічного обстеження і лабораторно-інструментальних досліджень дозволяють встановити діагноз. Диференційна діагностика
При нечітких клінічних проявах тиреотоксичного зоба необхідно проводити диференційну діагностику із захворюваннями, які мають схожу симптоматику. Це стосується ревматизму, туберкульозу, енцефалопатії, хронічного алкоголізму, деяких інфекційних захворювань, гострого та хронічного тиреої-диту, раку щитоподібної залози.
При цих захворюваннях можуть виявлятися ті чи інші симптоми, характерні і для тиреотоксикозу: серцебиття, втрата маси тіла, тремтіння тіла, загальна слабість, субфебрильна температура, підвищена пітливість і т. ін.
При ревматизмі схожими симптомами є біль у ділянці серця, тахікардія, субфебрильна температура, підвищена пітливість, але щитоподібна залоза не збільшена, відсутні тремтіння пальців рук, роздратованість, втрата маси тіла, очні симптоми. Для даного захворювання характерні зміни на ЕКГ, у крові, збільшення ШОЕ, позитивні серологічні проби, рівень Т3, Т4 у межах норми. За необхідності проводять сонографію щитоподібної залози, визначають накопичення І131.
У хворих на туберкульоз легень деякі симптоми нагадують тиреотоксикоз: втрата маси тіла, пітливість, субфебрильна температура, блиск очей, серцебиття, загальна слабість, швидка втомлюваність і т. ін., але не спостерігаються зобна трансформація щитоподібної залози, виражене тремтіння пальців і тіла, плаксивість, екзофтальм та інші очні симптоми, в межах норми тести функціональної активності залози. При цьому захворюванні виявляють характерні фізикальні й рентгенологічні зміни в легенях, позитивні туберкулінові проби.
При хронічному алкоголізмі хворі скаржаться на втрату маси тіла, тремтіння пальців, статеві розлади, біль у ділянці серця, головний біль, порушення працездатності, швидку втомлюваність. Під час фізичного обстеження у деяких осіб виявляють збільшену печінку, асцит, набряки гомілок. Відсутність при обстеженні очних симптомів, зоба, нормальні показники функціональної активності щитоподібної залози, відповідний анамнез захворювання і життя хворого дозволяють підтвердити діагноз "хронічний алкоголізм" і направити пацієнта на обстеження та лікування у наркологічний диспансер.
У клінічному перебізі тиреотоксикозу іноді може домінувати якийсь один з основних симптомів. При тиреотоксикозі з екзофтальмом необхідно проводити диференційну діагностику з екзофтальмопатією, яка спостерігається у деяких випадках при енцефалітах. Для енцефалопатичного екзофтальму характерними є парез погляду догори, диплопія, різь в очах, наявність кон'юнктивіту і виразки рогівки, прогресуючий перебіг, ускладнення злоякісним екзофтальмом. Енцефалопатичний екзофтальм може бути однобічним.
Екзофтальм може виникати і при пухлинах лобної частки головного мозку, очної ямки, кавернозному синустромбозі, ретробульбарному крововиливі та інших більш рідкісних захворюваннях. При цих патологіях він частіше однобічний. Аналіз клініки захворювання та допоміжні методи дослідження (УЗД щитоподібної залози, рентгенографія черепа, офтальмологічне обстеження, ангіографія судин головного мозку, визначення функціональної активності залози) допоможуть провести диференційну діагностику.
Неврастенія, як і дифузний токсичний зоб, часто виникає після психо-травми. При цьому захворюванні спостерігаються роздратованість, втома, плаксивість, вегетативні й соматичні порушення. При непомітному зобі диферен-ційна діагностика може бути досить складною. Для підтвердження діагнозу "тиреотоксичний зоб" корисним є використання допоміжних методів дослідження: УЗД щитоподібної залози, накопичення І131, визначення рівня Т3 і Т4, основного обміну і т. ін.
Гострі інфекційні захворювання, такі, як грип, черевний тиф, паратиф, дизентерія, мають деякі симптоми, притаманні й тиреотоксикозу з гастроентеричним синдромом. Правильно встановити діагноз допоможуть ретельно зібраний анамнез, дані фізикального обстеження, а за необхідності - й застосування допоміжних методів дослідження щитоподібної залози і шлунково-кишкового тракту.