Холера (cholera)

Матеріали / Холера (cholera)

Сторінка 6

Порушення електролітного балансу крові непостійне, частіше мають місце гіпохлоремія і гіпокаліємія. Розвивається компенсова­ний метаболічний ацидоз, у окремих хворих незначно підвищуєть­ся густина плазми крові та збільшується гематокритне число. Час­то спостерігається підвищення кількості еритроцитів і рівня гемо­глобіну, що зумовлюється прогресуючим зневодненням і згущен­ням крові. Хвороба триває 3—4 дні. Як і в разі зневоднення І сту­пеня, також можливе спонтанне видужання без лікування, для регідратації достатньо пити сольові розчини (наприклад, «Ораліт»).

Зневоднення ПІ ступеня (15—25 % випадків) характеризується втратою понад 6% (до 9%) маси тіла. Симптоми зневоднення чіткі, погано компенсуються без парентеральної регідратації. Ви­порожнення дуже часті, фекалії водянисті, нагадують рисовий від­вар. Спостерігається повторне блювання, сухість у роті, значна спрага на тлі безперервних позивів до блювання, судороги всіх груп м'язів, збудження, неспокій. Характерна тетрада симптомів: пронос, блювання, зневоднення, судороги. Ці симптоми доповнюються акроціанозом або загальним ціанозом, зниженням тургору шкіри (взята в складку, вона погано розправляється), на кистях шкіра в зморшках (симптом руки пралі). Риси обличчя хворого загострюються, погляд страждальницький, затьмарений (fades cholerica), голос глухий, осиплий (vox cholerica), іноді з'являє­ться афонія. Наростає гіповолемія, гіпоксія, згущення крові при­зводить до гемодинамічних розладів. Артеріальний тиск знижується до 10,7/8,0—9,3/6,7 кПа (80/60—70/50 мм рт. ст.), пульс слаб­кий, тахікардія до 110—130 ударів за 1 хв. Температура тіла зни­жується до 35,5 °С, слизові оболонки сухі, у животі бурчання, мож­лива незначна болючість у надчеревній ділянці. Тахіпное, олігоанурія. У 50 % хворих спостерігається нейтрофільний лейкоцитоз до 9-109 в 1 л, ШОЕ збільшена або нормальна. Поглиблюється гіпокаліємія, гіпохлоремія при гіпернатріємії. Маса циркулюючої плазми крові знижується до 33 мл/кг (у нормі 42—45 мл/кг), на­ростає екстраренальна азотемія.

Зневоднення IV ступеня, або холерний алгід (лат. algidиs.— холодний),— це здекомпенсоване зневоднення з,втратою близько 10 % маси тіла і більше. Спостерігається під час спалахів холери у 8—15 % хворих. Перед розвитком алгідного стану можливі ко­роткочасні прояви попередніх ступенів зневоднення, які швидко (за кілька годин) змінюють один одного. Стан хворого різко погір­шується. Прогресування хвороби призводить до розвитку гіповолемічного шоку. Внаслідок парезу кишок пронос і блювання можуть тимчасово зменшитись або навіть припинитись, але іноді вони по­новлюються на тлі регідратації або після її закінчення. Усі симп­томи зневоднення різко виражені. Температура тіла знижується до 35°С або аж до «трупної температури» (31 °С) (М. К. Розенберг). Шкіра холодна («як лід»), покрита липким потом, тургор і елас­тичність її різко знижені (складка не розрівнюється, симптом ру­ки пралі), чутливість шкіри знижується (гірчичник не залишає сліду). Риси обличчя ще більше загострюються, типове «холерне обличчя», помітна синюшність навколо очей — симптом темних (холерних) окулярів, а при подальшому зневодненні — симптом сонця, що заходить. Очі хворого запалі, очні яблука зморщені, сліпота. Частини тіла, що .випинаються,— вуха, ніс, кінці пальців, губи — сіро-синюшного або фіолетового кольору. Голос безгучний або афонія.

Виражена задишка (50—60 дихальних екскурсій за 1 хв), часто хворі дихають відкритим ротом. В акті дихання беруть участь усі м'язи грудної клітки. Судороги тонічного характеру поширюються на всі грудні м'язи, в тому числі на діафрагму, що призводить до тривкої гикавки. Анурія. Пульс ниткоподібний (до 140 за 1 хв і більше), тони серця різко приглушені, II тон може зникати, І тон замінюється шумом, виявляється шум тертя перикарду. Хворий пе­ребуває в стані глибокої прострації. Кров різко згущена, кількість еритроцитів 6—8*1012 в 1 л, гемоглобіну — близько 180 г/л і біль­ше, лейкоцитів — 80*109 в 1 л, гематокритне число досягає 0,6 і більше, ШОЕ нормальна. Спостерігається гіпокаліємія — нижче 2,5 ммоль/л. Якщо своєчасне лікуваня не проводиться, хворо­ба переходить в фазу асфіксії, холерну кому. Смерть настає на тлі втрати свідомості, повторних приступів колапсу, тахіпное,