Туберкульоз

Матеріали / Туберкульоз

Сторінка 4

Туберкульоз легень. Первинний туберкульоз легень, який раніше, як правило, спостерігався у дітей та підлітків, зараз зустрічається і у дорослих. Через схильність до гене­ралізації ураження плеври та лім­фовузлів дуже рідко лікується хірур­гічними методами. Хірургічному лі­куванню підлягають, як правило, вторинні форми туберкульозу легень (виникають з первинних осередків первинного комплексу внаслідок ак­тивізації процесу) з наявністю ка­верн, бронхоплевральних фістул і емпієм або великих казеозних осе­редків (казеом чи туберкулом), які переважно розвиваються у хворих з інфільтративними та дисемінованими формами туберкульозу. Фіброзно-ка­вернозні форми та казеоми чи ту-беркуломи (мал. 80) не мають схильності до генералізації та не чут­ливі до туберкуліну, тому перебіга­ють переважно як локальні ураження, що сприяє успіху оперативного ліку­вання їх (М.М. Амосов, 1958, М.С. Пилипчук, 1973).

Туберкульоз кісток та суглобів — найпоширеніша форма нелегеневого (периферичного) туберкульозу. На його частку припадає до 10 % захво­рювань на туберкульоз. Вважається, що кістково-суглобовий туберкульоз розвивається внаслідок фіксації та розвитку мікобактерій у кістках в пе­ріод гематогенної дисемінації з пер­винного комплексу в легенях, чим і пояснюється ураження ним переваж­но в дитячому віці. Цьому сприяє сенсибілізація до туберкульозу черво­ного кісткового мозку. Уражуються як трубчасті, так і плоскі кістки (хребет, лопатка, ключиця та ін.). Найчасті­ше процес локалізується у хребетно­му стовпі, стегновій та великогоміл­ковій кістках, рідше — в кістках рук. Серед суглобів уражуються переваж­но кульшовий та колінний.

У 90 % хворих у трубчастих кістках процес розпочинається в епіметафі-зах, оскільки там у судинах затриму­ються мікобактерії. Тут формується невеликих розмірів колоподібний осе­редок деструкції, первинний остит (туберкульозний остеомієліт). Цю ста­дію П.Г. Корнєв (1971) називає пре-артритичною. Поширюється процес у напрямку суглоба, охоплюючи його (артритична стадія), і лише зрідка — по кістці, поза суглобом, утворюючи специфічні напливні холодні абсцеси в м'яких тканинах, які після прори­вання утворюють фістули на шкірі.

Діафізи трубчастих кісток уражають­ся рідко. Це буває лише у маленьких дітей. У дорослих спостерігається туберкульоз цієї локалізації на фалан­гах пальців рук.

У разі переходу туберкульозного процесу з епіметафізу на суглоб у ос­танньому розвивається специфічний артрит — ексудативний синовіїт (час­тіше), або (рідше) фунгозний остео-артрит з переважанням продуктивно-альтернативного запалення, запов­ненням порожнини суглоба грибопо­дібними грануляціями, з деструкцією хрящів та суглобових кінцівок кісток.

Первинне (позакісткове) уражен­ня синовіальної оболонки суглобів унаслідок гематогенної дисемінації бу­ває рідко.

Первинний остит — осередок си-роподібного некрозу (злиття туберку­льозних горбиків), який після гнійно­го розплавлення перетворюється на кісткову каверну — порожнину в кістці. Процес поширюється актив­но, головним чином у напрямку суг­лоба і лише в 5—10 % — назовні з переходом на кортикальний шар кіст­ки та окістя, м'які тканини, шкіру.

Деструкція шкіри призводить до утворення нориць з виділенням рідко­го біло-сірого гною, іноді з малень­кими шматочками некротичної кістки (секвестру). Кістка навколо каверни остеопоротична, реакція окістя май­же відсутня. Лише у разі діафізарної локалізації туберкульозу спостерігаєть­ся значне розростання окістя (періос­ту), через що кістка (палець) збіль­шується в об'ємі в середній частині, стає веретеноподібною.

У разі переходу процесу на суглоб в останньому, якщо це ексудативна форма, на синовіальній оболонці утворюються численні горбики, особливо їх багато в заворотах (міліар­на форма), спостерігаються набрякан­ня та гіперемія синовії, набряк ворси­нок, накопичення серозного ексудату з фібрином у порожнині суглоба, хрящ каламутніє, стає пухким. Суглоб різко набрякає, спостерігаються плавання, коливання колінної чашечки.