Все про медицину

Роділи


Еритромералгія.

Дане захворювання поліетіологічне: атрофія в клітинах передніх рогів спинного мозку, ураження корінців і периферичних нервів, гіпертрофія надниркових залоз і т. ін. Це ураження периферичних судин, яке супроводжується нападами сильного, пекучого або колючого болю і відчуттям жару в дистальних відділах кінцівок. Шкіра на долонях або підошвах стає червоною, часом з'являються червоні або інтенсивно червоні плями і міхури, наповнені серозною рідиною. Температура шкіри підвищується до 40 °С.

Еритралг я.

Спостерігається у хворих з прогресуючою м'язовою дистрофією, спинною сухоткою, пухлиною кінського хвоста, нерідко - після пошкодження нервів у стадії відновлення. Еритралгії супроводжуються сильними відчуттями жару в стопах, сухості й болем. Можуть мати місце у людей похилого віку, які хворіють на атеросклероз.

До ангіотрофоневрозів

належить велика група захворювань: хвороба Рейно, каузальгія, холодові, травматичні, вібраційні, токсичні й невідомої етіології недуги. В їх виникненні важливого значення надають симпатичній нервовій системі. Найчастіше ангіотрофоневрози супроводжуються тривалими періодичними спазмами, після чого з'являються трофічні зміни. Іноді вони виникають після одночасного ураження вазомоторних і трофічних функцій у вищих регуляторних центрах головного мозку.

Хвороба Рейно.

Займає провідне місце серед усіх ангіотрофоневрозів. Частіше розвивається у людей середнього віку і пов'язана з холодовими подразненнями, травматизацією кінцевих фаланг пальців, інтоксикацією. Клінічно характеризується нападами збліднення пальців рук і, рідше, ніг аж до мертвотно блідого кольору, супроводжується сильним болем. Після спазму виникає оніміння пальців рук. Напади часто провокуються впливом холоду, емоцій, фізичної роботи, рідше - теплом. Відразу за цими відчуттями з'являються трофічні порушення: набряк тканин, підвищена ранимість, а пізніше - більш глибокі деструктивні процеси, які призводять до зниження м'язової сили і працездатності. Трофічні зміни можуть бути у вигляді екскоріацій, міхурів, трофічних виразок, остеомієлітів.

За перебігом хвороби Рейно розрізняють 3 стадії: ангіоспастичну, ангіо-паралітичну, трофопаралітичну. Остання стадія, крім постійних спазмів, асфіксії, характеризується глибокими дистрофічними процесами в кінцівках. Шкіра стає ціанотичною, напруженою, здерев'янілою, нерухомою. Суглоби - малорухомими. У цей період трофічні розлади мають вологий або вологогангреноз-ний тип перебігу, при якому з'являються виразки і панариції, які тривалий час не загоюються.

Каузальгія.

З'являється після поранення нервів, багатих вегетативними волокнами (серединного, великогомілкового, сідничного). Починається захворювання з появи місцевого невротичного болю, який поступово прогресує, стає пекучим, нестерпним і затихає тільки під впливом холоду (занурення в холодну воду. Швидко розвиваються трофічні розлади.

До групи холодових ангіотрофоневрозів належать холодовий еритроціа-ноз, траншейна стопа, стопа шахтаря. Виникають вони при тривалій дії на організм холоду. Внаслідок цього при холодовому еритроціанозі

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved