Сучасні погляди на проблему хірургічного лікування гнійно-запальних захворювань статевих органів у жінок із підвищеним ризиком оперативних втручань

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Сучасні погляди на проблему хірургічного лікування гнійно-запальних захворювань статевих органів у жінок із підвищеним ризиком оперативних втручань

Сторінка 11

Підводячи підсумки результатів досліджень, отриманих при вивченні імунологічної реактивності та факторів неспецифічного захисту, доходимо висновку, що у разі хронічного перебігу запальних процесів придатків матки з частими загостреннями зменшується кількість Т-лімфоцитів, збільшується кількість В-лімфоцитів і підвищуєтьсяздатність лімфоцитівтрансформуватися вбластияквідповідь на стимуляцію специфічним бактеріальним антигеном. Підвищується синтез імуноглобулінів, збільшується титр неспецифічних антимікробних антитіл, значно знижується рівень факторів неспецифічного захисту – комплементу, лізоциму та пропердину, пригнічується антибактеріальна здатність сироватки. Особливо відчутні ці зміни у пацієнток, які перебували під тривалою дією малих доз радіації. Це викликає необхідність корекції імунних порушень та факторів неспецифічного захисту при лікуванні хворих і в процесі передопераційної підготовки з метою зниження операційного та анестезіологічного ризику й попередження післяопераційних ускладнень. Особливого значення це набуває у жінок, які тривалий час перебували під дією опромінення, а також при ускладнених формах гострих гнійнозапальних процесів внутрішніх геніталій.

Функціональна активність нейтрофілів і лімфоцитів

Показники функціональної активності нейтрофілів і лімфоцитів периферичної крові (цитохімічні та фагоцитоз) вивчалися у 55 хворих. З них 35 перебували під тривалим впливом малих доз радіації (І група). До ІІ групи ввійшли 20 хворих з цією ж патологією, які не зазналитакого впливу (контроль). Контрольнугрупутакожстановили 25 донорів.

Як і в контрольній групі, так і у хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки, у цитоплазмі клітин гранулоцитарногорядувміру їх дозрівання виявленопостійне наростання кількості глікогену, який визначається у вигляді дрібних гранул пурпурного кольору. У лімфоцитах цитохімічна реакція на глікоген від’ємна.

Спостерігалася виражена суданофілія гранулоцитів, причому більш високий рівень ліпідів у дозрілих нейтрофілах. У лімфоцитарних клітинах ліпідів не виявлено.

Вміст лужної фосфатази у гранулоцитарних клітинах значно відрізнявся у цих хворих; у лімфоцитах вона не визначалась.

При визначенні цитохімічної активності рибонуклеїнової кислоти (РНК) як у контрольній, так і в основній групі жінок, виявлено інтенсивне зафарбовування у вигляді гранул різної величини піроніном цитоплазми і ядерець лімфоцитів. У міру диференціювання лейкоцитів вміст РНК у них знижувався. У дозрілих гранулоцитах РНК не виявлено.

Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) спостерігалась у всіх клітинах білої крові у вигляді ніжної сіточки, яка повторює структуру хроматину.

Яскраві зміни показників вмісту речовин, які визначаються цитохімічним шляхом, у різних групах жінок спостерігаються при кількісній оцінці цитохімічних реакцій (табл. 6-9).

При поступленні в стаціонар значення вмісту глікогену в нейтрофілах крові у жінок з хронічними запальними захворюваннями внутрішніх геніталій, які не перебували під впливом малих доз ра

Таблиця 6

Цитологічні показники глікогену нейтрофілів у жінок із гнійнозапальними захворюваннями внутрішніх геніталій (в од. за Кеплоу)