Все про медицину

Роділи


При дослідженні РНК лімфоцитів у пацієнток ІІ групи отримані такі результати: при гострому процесі – М±m=(107,7±3,7) ум. од.

АБ

Рис. 4.Лужна фосфатаза нейтрофілів периферичної крові: А – донор (+); Б – хвора Д (+++). Тубооваріальний абсцес, ускладнений пельвіоперитонітом. Імерсія 90, ок.15.

Б

А

Рис. 5. Глікоген (А – +++), ліпіди (Б – +++), лужна фосфатаза (В – +) у нейтрофілах периферичної крові хворих з гострими гнійно-запальними захворюваннями придатків матки після проведеного лікування.

В Імерсія 90, ок. 15.

(P>0,2), при хронічному – (107,3±3,2) ум.од. (P>0,02). Ухворих Ігрупи показники мали такі значення: при гострому процесі – (110,2±3,1) ум. од. (P>0,1), при хронічному – (106,6±5,9) ум. од. (P>0,2) (рис. 7).

АБ

Рис. 6. ДНК нейтрофілів периферичної крові у хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки: А – донори (++, +++); Б – гострий процес у хворих, які не перебували під тривалим впливом малих доз радіації (++, +++); В – хронічний процес у хворих, які не перебували під тривалим впливом

малих доз радіації (++, +++). В Імерсія 90, ок. 15.

Фагоцитарна активність вивчена у 26 жінок ІІ групи з гострими гнійно-запальними захворюваннями придатків матки та у 35 жінок І групи.

БА

Рис. 7. РНК лімфоцитів периферичної крові у хворих із гнійно-запальними

захворюваннями придатків матки: А – донори (+, +++); Б – гострий процес

у хворих, які перебували під тривалим впливом малих доз радіації (++, +++).

У хворих ІІ групи при госпіталізації в клініку спостерігалось виражене збільшення фагоцитарної активності нейтрофілів порівняно і з здоровими жінками (донорами). У 22 хворих І групи відмічено зниження фагоцитарного індексу, у 4 – підвищення і в 9 – у межах норми.

Виражене підвищення фагоцитозу відзначено у хворих з поширеним гнійним процесом, що відповідає даним цитохімічних досліджень, особливо активності лужної фосфатази.

Таким чином, дослідження, проведені у хворих з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки: функціональної активності нейтрофілів та лімфоцитів за допомогою цитохімічних методик визначення вмісту вних глікогену, ліпідів РНК, ДНК, активності лужної фосфатази і фагоцитарної активності, – розширюють наші уявлення про зміни у системі білої крові. Ці зміни прямо пропорційні важкості гнійно-запального процесу, а також дозі радіації іможуть впливати на захисні властивості організму.

Стан місцевого імунітету парагенітальних відділів

У регуляції імунної відповіді важливу роль відіграють лімфоцити і плазматичні клітини. Відомо, що лімфоцити здійснюють регулювальну функцію імунних реакцій, а плазматичні клітини виробляють імуноглобуліни. Як результат антигенної стимуляції відбувається бласттрансформація – перетворення малих форм лімфоцитів у великі клітини (бласти), які здатні до проліферації і подальшої диференціації, що призводить до збільшення кількості регулювальних клітин у лімфоїдній тканині. Для забезпечення імунної відповіді імуноцити синтезують необхідну кількість білкових молекул. У клітинах, які трансформуються в бласти, наростає синтез ДНК і РНК. Синтез білкових компонентів клітин залежить від стану комплексу нуклеїнових кислот. При цьому зниження вмісту нуклеїнових кислот в імуноцитах впливає на їх функції та активність клітинних і гуморальних реакцій (табл. 10).

У 67 хворих (43 пацієнтки з І групи і 24 – з ІІ) із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки були проведені дослідження перитонеальної рідини. Контрольнугрупустановили 12 жінок, уяких перитонеальна рідина була взята з малого таза під час лапароскопічних оперативнихвтручаньзприводукалькульозного холециститу без явних ознак запалення, а також відсутня патологія внутрішніх геніталій.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved